Довгий прямий провід уздовж осі x: іони ґратки «+» нерухомі (λ₊ = λ₀), електрони «−» дрейфують вліво зі швидкістю u (λ₋ = −λ₀), тож провід нейтральний, а струм I = λ₀u тече праворуч. Поруч на відстані r летить пробний заряд +q зі швидкістю v = u у напрямку електронів. Те саме явище описують двоє спостерігачів, як у розділі про відносність полів. Боб пов'язаний із проводом: електричного поля нема, є магнітне B = μ₀I/(2πr), і заряд відчуває силу Лоренца F = qv×B. Аліса пов'язана із зарядом: для неї заряд спочиває, магнітної сили нема, зате провід заряджений: іони рухаються вправо й відстані між ними скорочені в γ разів (λ₊′ = γλ₀), електрони спочивають і відстані між ними збільшені в γ разів (λ₋′ = −λ₀/γ). Разом λ′ = λ₀γβ² > 0, поле E′ = λ′/(2πε₀r), сила F′ = qE′. Обидві сили напрямлені від проводу (заряд летить проти струму), а F′ = γF.
Масштаб сил F₀ = qλ₀/(2πε₀r) (у СГС, як у книзі, F₀ = 2qλ₀/r; співвідношення від одиниць не залежить). У Боба F = β²F₀, в Аліси F′ = γβ²F₀, тому F′/F = γ. Чому саме γ: поперечна компонента 4-сили інваріантна, а 3-сила F = dp/dt = f/γчаст. У Боба частинка рухається (γчаст = γ), тож F = f/γ; в Аліси спочиває (γчаст = 1), тож F′ = f. Стрілку F′ намальовано фіксованої довжини, а F — у тому самому масштабі, тому F = F′/γ видно прямо (штрих у панелі Аліси — кінець стрілки F); абсолютні значення сил дано числами внизу. Значення педагогічні: λ₀ = 1 Кл/м, q = 1 Кл, r = 1 м (реальний дрейф u ~ 10⁻⁴ м/с дає β ~ 3·10⁻¹³). Пробіл — пауза.