Сфера Дебая: молекулярна динаміка

Розд. 1: дебаївське екранування, ND, Γ

Режими

Параметри

Клік по полю ставить пробний заряд, перетягування переносить його. Наведіть курсор на будь-яку частинку, щоб побачити її власну сферу Дебая.

Величини

Що спостерігати

  1. Електрони (сині) збираються навколо додатного заряду Q, іони (помаранчеві) відступають. Повний заряд усередині сфери радіуса r спадає від Q до нуля за законом (1 + r/λD) e−r/λD. Біля r = λD лишається 74 %, а на 3λD лише 20 %.
  2. Підвищуйте T або знижуйте n: λD ∝ √(T/n) росте, ND росте, Γ падає, і виміряні точки лягають на теорію.
  3. Знижуйте T до ND < 1: у сфері менше однієї частинки, колективного екранування немає, профіль шумить і розходиться з теорією. При Γ ≳ 0,6 електрони й іони утворюють зв’язані пари.
  4. Вимкніть пробний заряд. Той самий профіль (зелений) виміряно навколо кожної частинки плазми й усереднено: сфера Дебая існує без стороннього заряду. Карту можна перемкнути на «типову частинку».
  5. Великі |Q| при малих T: eφ/T > 1, лінійна теорія перестає працювати.

Тривимірна плазма з кулонівською взаємодією 1/r², показано проєкцію на площину. Півсума електронів і іонів у кубі з періодичними межами, мінімальне зображення, сила з усіченням на L/2. М’яка сердцевина ε = 0,12a усуває колапс пар. Температуру тримає термостат Ланжевена. Одиниці: e = me = 1, СГС, тож ωp = √(4πn), а при Te = Ti λD = √(T/8πn) = λDe/√2.

Модель надійна при λD < L/4 і Γ ≲ 0,5. Кількість електронів і іонів у кубі фіксована, тому заряд +Q, якого бракує хмарі, розтікається рівномірно по кубу. На графіку його вилучено поправкою −(4π/3)r³/L³. Профіль усереднюється після релаксації; після зміни T, n, Q чи положення заряду накопичення починається заново.

Двовимірна плазма тут не годиться: при законі 1/r² у площині екранування степеневе, а при логарифмічному потенціалі ND не залежить від густини.