Фізика плазми. Розд. 1: «Шар біля стінки і зонд Ленгмюра»Віртуальний практикум · лабораторна «Зонд Ленгмюра: що він вимірює»

Теорія: що вимірює зонд Ленгмюра

Позначення як у розд. 1: V — потенціал зонда відносно стінки, Vp — потенціал плазми, Vf — плаваючий потенціал, I — струм у колі зонда (електронний додатний, іонний від’ємний). У стенді ідеалізована модель: плоский зонд, тонкий шар, відсутні зіткнення й магнітне поле.

Що відбувається в колі

На зонд з плазми потрапляють і електрони, і іони, але по дроту й через амперметр течуть лише електрони. Електрон, що досяг зонда, іде далі по дроту. Іон, що досяг зонда, забирає з його поверхні електрон і нейтралізується, тож у дроті це потік електронів у протилежний бік. Амперметр показує різницю двох потоків, а на схемі стенда бігають точки — електрони в дроті; напрям їхнього руху змінюється разом зі знаком струму.

Три ділянки ВАХ (одиночний зонд)

ділянкащо відбуваєтьсящо дає
V ≪ Vf — іонне насиченняелектрони відштовхнуті, до зонда йдуть лише іони: Iis ≈ 0,6·e·n·cs·S, cs = √(Te/mi) (критерій Бома)n, якщо відоме Te
Vf < V < Vp — гальмівна областьдолітають електрони з енергією більшою за e(Vp − V): Ie ∝ exp[e(V − Vp)/Te]Te з нахилу ln(I + Iis)
V ≥ Vp — електронне насиченнязонд збирає весь тепловий потік електронів: Ies = ¼·e·n·v̄e·SVp (злам), друга оцінка n

Плаваючий потенціал Vf — точка, де I = 0 (електронний і іонний потоки врівноважені); Vf − Vp ≈ −3,3 Te/e для водню.

Порядок обробки

  1. Зніміть Iis — середнє від’ємного плато при найнижчих V; ln(I + Iis) прибирає іонну складову.
  2. За точками гальмівної області підігнати пряму ln(I + Iis) = c + V/Te: нахил дає 1/Te.
  3. Перетин прямої з рівнем ln Ies — потенціал плазми Vp.
  4. Знаючи Te, обчисліть cs і з Iis знайдіть n; Ies дає незалежну перевірку.

Подвійний зонд

Два однакових електроди, між якими прикладено напругу V; усе коло плаває й стінка в ньому не бере участі. Струм не перевищує ±Iis, тому плазма майже не збурюється:

I = Iis·th(eV / 2Te), Te = e·Iis / [2·(dI/dV)V=0].

Лінеаризація: ln[(Iis + I)/(Iis − I)] = eV/Te — пряма з нахилом 1/Te. Vp подвійним зондом не знайти.

Різні площі електродів. Якщо S2 = σS1, плато стають несиметричними (−Iis і +σIis), а характеристика зсувається:

I = (u·I2 − Iis)/(1 + u), u = eeV/Te/σ, I2 = σIis; ln[(Iis + I)/(I2 − I)] = eV/Te − ln σ.

Нахил лінеаризації й тут дає 1/Te, а відношення плато (або зсув прямої) — σ. Якщо цього не врахувати й обробляти ВАХ як симетричну, Te виходить спотвореною. Діапазон V для подвійного зонда обирайте з запасом: щонайменше ±(4–6)·Te/e, інакше плато не досягнуто.

Пастки

Гарячий хвіст. Якщо є швидкі електрони, лінія ln I(V) вигинається, а Te залежить від вікна фіту й виходить завищеною. Поекспериментуйте з вікном і прапорцем «гарячий хвіст». Ще: у реальності струм насичення слабко росте (розширення шару), а ln-пряма має злам не різкий; у стенді цього немає.

Хід роботи

  1. Оберіть режим «чорний ящик», тип зонда і газ. Для подвійного зонда в режимі «чорний ящик» площі електродів можуть відрізнятися: S2/S1 теж треба знайти.
  2. Рухайте напругу V від глибоко від’ємної до додатної. У гальмівній області беріть точки частіше (там струм змінюється на порядки), на плато — достатньо кількох.
  3. Для швидкості можна скористатися автоматичною розгорткою, а потім доповнити точки біля зламу.
  4. Обробіть ВАХ, знайдіть Te, Vp, n; перевірте, що n(Iis) ≈ n(Ies), введіть відповідь.
Схема стенда і прилади
ЗОНД3½ розряди, шум і похибка
амперметр
струм I
0,000мА
вольтметр
напруга V
0,0В
напруга зміщення
Потенціал показано відносно стінки камери (заземленої). Для подвійного зонда V — напруга між електродами.
Графіки
Лівий графік — ВАХ, правий — лінеаризація для визначення Te. Виділені точки — у вікні фіту.
Таблиця вимірювань
№V, ВI, мАI + Iisу вікні