Теорія: хвиля як зонд густини
Позначення як у розд. 2: N = √(1 − ne/nкр) — показник заломлення звичайної хвилі, nкр = π/(reλ²) — критична концентрація, re = 2,82·10⁻¹³ см. Плазма — плоский шар 0 < x < 2a з профілем n(x) = n₀(1 − s²)p, s = (x − a)/a; зіткнень і магнітного поля немає.
Інтерферометр
Якщо ω ≫ ωp, хвиля проходить крізь плазму з додатковою фазою
Під час розряду інтенсивність на детекторі змінюється як 1 + cos Δφ(t): кожна смуга — це 2π. Лічильник відновлює фазу, склеюючи її без стрибків (квадратурний детектор). Із Δφ на плато знаходять лінійну середню концентрацію n̄ = Δφ/(reλL), L = 2a — це не n0: профіль впливає на співвідношення між n̄ і n₀.
Рефлектометр
Зондувальна хвиля частоти f відбивається в шарі xc, де ne(xc) = nкр(f), тобто f = fp(xc) ≈ 8979·√ne Гц. Вимірюють групову затримку
а профіль відновлюють оберненням Абеля: xc(F) = (c/π)∫0F τ(f) df/√(F² − f²) = (c/π)∫0π/2 τ(F sin θ) dθ. Приймач бачить лише шари до fp(n₀): глибше за максимум густини профіль недоступний.
Хід роботи
- Інтерферометр. Оберніть λ так, щоб nкр помітно перевищувала густину плазми, але сигнал давав хоча б кілька смуг. Подивіться на сигнал детектора, порівняйте відновлений лічильником набіг фази з еталоном і знайдіть n̄ за формулою.
- Змінюйте частоту вибірки й амплітуду вібрацій: коли лічильник «губить» смугу? Що дає компенсація?
- Рефлектометр. Зніміть τ(f) вручну або розгорткою, подивіться на відновлений профіль, знайдіть положення шару заданої густини. Змініть f1 і спосіб екстраполяції.
Схема стенда і прилади
смуг N
Δφ
зонда f
τ
Графіки
Таблиця вимірювань (рефлектометр)
| № | f, ГГц | τ, нс |
|---|