Елементи фізики плазми
Додатки
А Таблиця позначень
Нижче зібрано позначення, що вживаються в розд. 1, 2, 6 і 4, у порядку їхнього введення. Усі формули подано в системі СГС (гаусовій), як у розд. 1; температури \(T\) (у тому числі \(T_e\), \(T_i\)) записано в енергетичних одиницях, \(k_{\mathrm B}=1\), а числові значення дають в електронвольтах: \(1~\text {еВ}\approx 1{,}16\times 10^{4}\) К. Одиниці СГС потенціалу й поля відповідають \(300\) В і \(300\) В\(/\)см. Стовпець «Де» вказує параграф або формулу, де величину введено; символи, що мають кілька значень залежно від контексту, перелічено в кінці додатка.
Загальні сталі та позначення
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(e\) |
елементарний заряд |
\(4{,}80\times 10^{-10}\) СГСЕ |
§ 1.4 |
|
\(m_e\), \(m_i\), \(m_a\), \(m\) |
маса електрона, іона, атома; \(m\) — маса частинки (у формулі Саха — електрона) |
г |
§ 1.1 |
|
\(k_{\mathrm B}\) |
стала Больцмана (далі \(k_{\mathrm B}=1\)) |
ерг/К |
§ 0.1 |
|
\(\hbar \), \(h=2\pi \hbar \) |
стала Планка |
ерг\(\cdot \)с |
(1.1) |
|
\(c\) |
швидкість світла |
см/с |
(3.1) |
|
\(Z\) |
кратність іонізації: заряд іона \(Ze\) |
— |
(1.3) |
|
\(n\), \(n_e\), \(n_i\), \(n_n\) |
концентрація (загальна), електронів, іонів, нейтральних частинок |
см\(^{-3}\) |
(1) |
|
\(T\), \(T_e\), \(T_i\), \(T_s\) |
температура (в енергетичних одиницях): загальна, електронів, іонів, сорту \(s\) |
еВ |
§ 1.2 |
Іонізація (формула Саха)
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(\alpha \) |
ступінь іонізації \(n_i/(n_i+n_n)\) |
— |
(1) |
|
\(I\) |
енергія іонізації атома (для водню \(13{,}6\) еВ) |
еВ |
(1.1) |
|
\(g\), \(g_e\), \(g_i\), \(g_a\) |
статистичні ваги |
— |
§ 1.1 |
|
\(\mu \) |
хімічний потенціал |
еВ |
§ 1.1 |
|
\(\lambda _T\), \(\lambda _{Te}\) |
теплова довжина хвилі де Бройля \(h/\sqrt {2\pi mT}\) (для електрона — \(\lambda _{Te}\)) |
см |
§ 1.1 |
|
\(n_q\) |
квантова концентрація \(\lambda _{Te}^{-3}=(mT/2\pi \hbar ^2)^{3/2}\) |
см\(^{-3}\) |
§ 1.1 |
|
\(\Delta E/E\) |
частка енергії, яку електрон передає іону при пружному зіткненні |
— |
§ 1.2 |
Квазінейтральність і дебаївське екранування
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(\rho \) |
густина заряду \(\sum _sq_sn_s\) |
СГСЕ\(/\)см\(^{3}\) |
(1.3) |
|
\(\vect E\), \(E\) |
напруженість електричного поля |
СГС (поле) |
§ 1.3 |
|
\(\delta n\) |
локальне відхилення концентрації від середньої |
см\(^{-3}\) |
§ 1.3 |
|
\(L\) |
розмір плазми (характерний масштаб неоднорідності) |
см |
(1.10) |
|
\(\varphi \) |
електростатичний потенціал; \(\varphi _0=\varphi (0)\) — потенціал поверхні |
СГС (потенціал) |
§ 1.4 |
|
\(q\), \(q_s\) |
пробний заряд; заряд частинки сорту \(s\) |
СГСЕ |
§ 1.4 |
|
\(Q\) |
густина потоку енергії на стінку (на відміну від заряду \(q\)) |
ерг\(\cdot \)см\(^{-2}\cdot \)с\(^{-1}\) |
§ 1.8 |
|
\(L_\mathrm {ps}\) |
масштаб передшару (на відміну від розміру плазми \(L\)) |
см |
§ 1.8 |
|
\(n_{s0}\) |
незбурена концентрація сорту \(s\) |
см\(^{-3}\) |
§ 1.4 |
|
\(\lambda _D\), \(\lambda _{De}\), \(\lambda _{Di}\) |
дебаївська довжина (повна, електронна, іонна); \(\lambda _D=\lambda _{De}/\sqrt 2\) при \(T_e=T_i\) |
см |
|
|
\(\delta (\vect r)\) |
дельта-функція (точковий заряд) |
см\(^{-3}\) |
(1.7) |
Екранування у виродженому газі
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(E_F\) |
енергія Фермі |
еВ |
(1.17) |
|
\(\lambda _{TF}\) |
довжина Томаса–Фермі |
см |
(1.17) |
|
\(\lambda \) |
довжина екранування в загальному випадку \([4\pi e^2\partial n/\partial \mu ]^{-1/2}\) |
см |
(1.16) |
|
\(a_B\) |
борівський радіус \(\hbar ^2/me^2=0{,}53\times 10^{-8}\) см |
см |
(1.17) |
Колективність і зв’язаність
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(N_D\) |
число електронів у дебаївській сфері \(\frac {4\pi }{3}n_e\lambda _{De}^3\) |
— |
(1.11) |
|
\(a\) |
середня відстань між частинками \(n^{-1/3}\) |
см |
§ 1.5 |
|
\(U_{\mathrm C}\), \(U_T\) |
енергія кулонівської взаємодії \(e^2/a\) та теплова енергія \(T\) |
еВ |
§ 1.6 |
|
\(\Gamma \) |
параметр зв’язку \(e^2/(aT)\) |
— |
(1.13) |
|
\(p\) |
тиск ідеального газу \(\sum _sn_sT_s\) |
дин\(/\)см\(^{2}\) |
§ 1.6 |
Шар біля стінки та зонд Ленгмюра
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(\sigma \) |
поверхнева густина заряду площини |
СГСЕ\(/\)см\(^{2}\) |
§ 1.8 |
|
\(x\), \(y\) |
відстань від площини; \(y=e\varphi /T\) |
см; — |
§ 1.8 |
|
\(c_s\) |
іонно-звукова швидкість \(\sqrt {T_e/m_i}\) при \(T_i\ll T_e\) (загальна — розд. 6) |
см/с |
(1.19) |
|
\(u\), \(u_0\) |
швидкість іонів у шарі; їхня швидкість на вході в шар (критерій Бома \(u_0\ge c_s\)) |
см/с |
(1.19) |
|
\(n_0\), \(n_\mathrm {sh}\) |
концентрація в незбуреній плазмі; на межі шару (\(n_\mathrm {sh}\approx 0{,}6\,n_0\)) |
см\(^{-3}\) |
§ 1.8 |
|
\(\chi \) |
безрозмірний потенціал \(-e\varphi /T_e\) |
— |
§ 1.8 |
|
\(\Gamma _i\), \(\Gamma _e\) |
потік іонів, електронів на стінку |
см\(^{-2}\cdot \)с\(^{-1}\) |
§ 1.8 |
|
\(\bar v_e\), \(v_{Te}\), \(v_{Ti}\) |
середня швидкість електрона \(\sqrt {8T_e/\pi m_e}\); теплові швидкості електронів і іонів |
см/с |
§ 1.8 |
|
\(\varphi _f\) |
плаваючий потенціал відносно плазми, \(\varphi _f=V_f-V_p<0\) |
СГС (потенціал) |
(1.20) |
|
\(V\), \(V_f\), \(V_p\) |
потенціал зонда відносно опорного електрода; плаваючий потенціал; потенціал плазми |
В |
§ 1.8 |
|
\(I\) |
струм на зонд (не плутати з енергією іонізації \(I\)) |
мА |
§ 1.8 |
|
\(I_{is}\), \(I_{es}\), \(I_e\) |
струми іонного та електронного насичення; електронний струм |
мА |
§ 1.8 |
|
\(S\), \(r_p\) |
площа зонда; його характерний розмір |
см\(^{2}\); см |
§ 1.8 |
|
\(V_1\), \(V_2\), \(I_{e1}\), \(I_{e2}\) |
потенціали й електронні струми двох електродів подвійного зонда |
В; мА |
(1.21) |
|
\(\lambda _{\mathrm {fp}}\) |
довжина вільного пробігу (відстань між зіткненнями) |
см |
§ 1.8 |
|
\(\vect B\), \(B\) |
індукція магнітного поля |
Гс |
(3.1) |
|
\(v_\perp \) |
складова швидкості поперек \(\vect B\) |
см/с |
(3.1) |
|
\(r_{Le}\) |
ларморівський радіус електрона \(m_ecv_\perp /eB\) (розд. 3) |
см |
(3.1) |
Хвилі в плазмі (розд. 2)
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(\omega _{pe}\), \(\omega _p\) |
електронна плазмова частота \(\sqrt {4\pi n_ee^2/m_e}\); далі \(\omega _p\equiv \omega _{pe}\) |
с\(^{-1}\) |
(1.5) |
|
\(\varepsilon \) |
діелектрична проникність \(1-\omega _p^2/\omega ^2\) |
— |
(2.1) |
|
\(N\) |
показник заломлення \(\sqrt \varepsilon \) (літеру \(n\) зарезервовано для концентрації) |
— |
§ 2.1 |
|
\(v_\phi \), \(v_g\) |
фазова \(\omega /k\) та групова \(d\omega /dk\) швидкості |
см/с |
§ 2.1 |
|
\(n_{\mathrm {кр}}\) |
критична концентрація \(m_e\omega ^2/4\pi e^2\), при якій \(\omega =\omega _p\) |
см\(^{-3}\) |
(2.7) |
|
\(\nu \) |
ефективна частота зіткнень електрона (\(\nu _{ei}\)) |
с\(^{-1}\) |
(2.6) |
|
\(\delta \) |
товщина скін-шару, глибина проникнення \(1/\kappa \) |
см |
§ 2.1 |
Хвилі в замагніченій плазмі (розд. 6)
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(\vect B_0\), \(\theta \) |
рівноважне поле (вздовж осі \(z\)); кут між \(\vect k\) і \(\vect B_0\) |
Гс; рад |
(6.7) |
|
\(\rho _m\), \(\rho _0\), \(\delta \rho \) |
масова густина, її рівноважне значення й збурення (не плутати з густиною заряду \(\rho \)) |
г\(/\)см\(^{3}\) |
(6.2) |
|
\(p_e\), \(p_i\), \(\beta \) |
тиск електронів, іонів; \(\beta =8\pi p/B^2\) |
дин\(/\)см\(^{2}\); — |
розд. 5 |
|
\(\gamma \), \(\gamma _e\), \(\gamma _i\) |
показник адіабати: спільний; електронів (\(\gamma _e=1\), ізотермічні); іонів (\(\gamma _i=3\), одновимірне стискання) |
— |
§ 6.2 |
|
\(c_s\) |
швидкість звуку \(\sqrt {\gamma (p_e+p_i)/\rho _m}\); для іонного звуку \(\sqrt {(ZT_e+3T_i)/m_i}\) |
см/с |
|
|
\(v_A\), \(\vect v_A\) |
альвенівська швидкість \(B_0/\sqrt {4\pi \rho _0}\) (вектор вздовж \(\vect B_0\)) |
см/с |
(6.9) |
|
\(v_\pm \) |
фазові швидкості швидкої (\(+\)) і повільної (\(-\)) магнітозвукових мод |
см/с |
(6.10) |
|
\(\nu _m\) |
магнітна в’язкість \(c^2/4\pi \sigma \) (коефіцієнт дифузії поля) |
см\(^{2}/\)с |
§ 6.3 |
|
\(\omega _{ce}\), \(\omega _{ci}\), \(\Omega _s\) |
циклотронні частоти електрона \(eB_0/m_ec\) та іона \(ZeB_0/m_ic\); \(\Omega _s=q_sB_0/m_sc\) зі знаком |
с\(^{-1}\) |
§ 6.7 |
|
\(\omega _{ps}\) |
плазмова частота сорту \(s\) (\(\omega _{pe}\), \(\omega _{pi}\)) |
с\(^{-1}\) |
(6.13) |
|
\(\hat \varepsilon \); \(S\), \(D\), \(P\), \(R\), \(L\) |
тензор діелектричної проникності та його елементи (позначення Стікса) |
— |
|
|
\(\omega _R\), \(\omega _L\) |
частоти відсікання \(R\)- і \(L\)-хвиль вздовж поля |
с\(^{-1}\) |
§ 6.7 |
|
\(\omega _{UH}\), \(\omega _{LH}\) |
верхній і нижній гібридні резонанси |
с\(^{-1}\) |
(6.15) |
|
\(\psi \) |
кут обертання Фарадея |
рад |
(6.16) |
Рідинний опис і МГД (розд. 5)
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(\sigma \) |
електропровідність плазми (не плутати з поверхневою густиною заряду) |
с\(^{-1}\) |
розд. 5 |
|
\(\rho _q\) |
густина нескомпенсованого заряду, \(\rho _q=\nabla \cdot \vect E/4\pi \) (у квазінейтральній плазмі мала) |
СГСЕ\(/\)см\(^{3}\) |
розд. 5 |
|
\(\vect R_{ei}=-\vect R_{ie}\) |
сила тертя між електронами й іонами (передача імпульсу при зіткненнях) |
дин\(/\)см\(^{3}\) |
розд. 5 |
|
\(T_{ij}\) |
максвеллівський тензор напружень магнітного поля \(\bigl (B_iB_j-\tfrac 12B^2\delta _{ij}\bigr )/4\pi \) |
дин\(/\)см\(^{2}\) |
розд. 5 |
|
\(R_m\), \(\tau _d\) |
магнітне число Рейнольдса \(4\pi \sigma Lv/c^2\) і час дифузії поля \(4\pi \sigma L^2/c^2\) |
—; с |
розд. 5 |
|
\(M_A\) |
число Альвена \(v/v_A\) |
— |
розд. 5 |
|
\(\vect v_{*}\), \(L_p\) |
діамагнітна швидкість іонів \(v_{*i}=cT_i/(eBL_p)\) і характерна довжина профілю тиску \(L_p=|p/p'|\) |
см/с; см |
розд. 5 |
|
\(\mathcal V\) |
ЕРС у котушці або поясі Роговського |
СГСЕ |
розд. 5 |
|
\(\eta \) |
питомий опір плазми \(1/\sigma \) (не в’язкість) |
с |
розд. 5 |
|
\(R_c\) |
радіус кривизни силової лінії; сила натягу \(B^2/4\pi R_c\) на одиницю об’єму |
см |
розд. 5 |
|
\(\gamma _\perp \) |
ефективний показник адіабати при стисканні поперек \(\vect B\) (\(=2\)) |
— |
розд. 5 |
|
\(n_c\) |
кількість витків на одиницю довжини пояса Роговського |
см\(^{-1}\) |
розд. 5 |
Зіткнення, провідність і перенос (розд. 4)
|
Символ |
Значення |
Одиниця (СГС) |
Де |
|
\(\sigma _{\mathrm {зіт}}\) |
переріз зіткнення в газі (літеру \(\sigma \) без індексу зарезервовано для провідності) |
см\(^{2}\) |
розд. 4 |
|
\(v_T\), \(\tau \), \(\ell \) |
теплова швидкість; час між зіткненнями \(\tau =1/(nv_T\sigma _{\mathrm {зіт}})\); довжина вільного пробігу \(\ell =v_T\tau \) |
см/с; с; см |
розд. 4 |
|
\(D\), \(\eta \), \(\kappa \) |
коефіцієнти дифузії, в’язкості й теплопровідності в газі (за порядком величини \(D\sim v_T^2\tau \), \(\eta \sim nT\tau \), \(\kappa \sim nT\tau /m\)) |
см\(^{2}/\)с; — ; — |
розд. 4 |
|
\(b\), \(b_{90}\) |
прицільна відстань; \(b_{90}=e^2/m_ev^2\sim e^2/T\) — відстань, при якій електрон відхиляється на \(\sim \pi /2\) |
см |
рис. 4.2 |
|
\(\theta \) |
кут розсіяння на одному іоні, \(\operatorname {tg}(\theta /2)=b_{90}/b\) |
рад |
рис. 4.2 |
|
\(\ln \Lambda \) |
кулонівський логарифм \(\ln (\lambda _D/b_{90})\sim \ln N_D\) |
— |
табл. 4.1 |
|
\(\nu _{ei}\), \(\nu _{ee}\), \(\nu _{ii}\) |
частоти електрон-іонних, електрон-електронних, іон-іонних зіткнень; \(\nu \equiv \nu _{ei}=1/\tau _e\) |
с\(^{-1}\) |
(4.1) |
|
\(\tau _e\) |
час між електрон-іонними зіткненнями \(1/\nu _{ei}\) |
с |
(4.1) |
|
\(\lambda _{\mathrm {пр}}\) |
довжина вільного пробігу \(v_T/\nu \) (\(=\ell \); у розд. 1 її позначено \(\lambda _{\mathrm {fp}}\)) |
см |
(4.2) |
|
\(\nu _{en}\), \(\sigma _{en}\) |
частота й переріз зіткнень електрона з нейтральним атомом, \(\nu _{en}=n_n\sigma _{en}v_{Te}\) |
с\(^{-1}\); см\(^{2}\) |
розд. 4 |
|
\(\sigma _0\), \(\sigma (\omega )\) |
провідність у сталому полі \(n_ee^2/m_e\nu \); частотна провідність \(\sigma _0/(1-i\omega /\nu )\) |
с\(^{-1}\) |
(4.3) |
|
\(\sigma _\parallel \), \(\sigma _\perp \) |
провідність вздовж і поперек \(\vect B\) (за Спітцером \(\sigma _\parallel \approx 1{,}96\,n_ee^2/m_e\nu _{ei}\propto T_e^{3/2}/\ln \Lambda \)) |
с\(^{-1}\) |
(4.5) |
|
\(\eta _\parallel \), \(\eta _\perp \) |
питомий опір вздовж і поперек \(\vect B\) (\(\eta _\perp \approx 2\eta _\parallel \) у повністю іонізованій плазмі) |
с |
розд. 4 |
|
\(Z_{\mathrm {eff}}\) |
ефективний заряд іонів (збільшує опір) |
— |
§ 4.5 |
|
\(\vect j\), \(q\) |
густина струму; питома потужність джоулевих втрат \(\tfrac 12\operatorname {Re}\sigma E_0^2\) |
СГСЕ\(/(\)см\(^{2}\cdot \)с\()\); ерг\(/(\)см\(^{3}\cdot \)с\()\) |
(4.3) |
|
\(E_D\), \(v_c\) |
поле Драйсера \(4\pi e^3n\ln \Lambda /T_e\); критична швидкість втікання \(v_{Te}\sqrt {E_D/E}\) |
СГС (поле); см/с |
(4.6) |
|
\(\kappa _e\), \(\kappa _\parallel \), \(\kappa _\perp \) |
теплопровідність електронів; вздовж і поперек \(\vect B\), \(\kappa _\perp \sim \kappa _\parallel (\nu /\omega _c)^2\) |
см\(^{-1}\cdot \)с\(^{-1}\) (\(T\) в енергетичних одиницях) |
розд. 4 |
|
\(D_s\), \(\mu _s\) |
коефіцієнт дифузії й рухливість сорту \(s\), \(D_s=\mu _sT_s/e\) (співвідношення Ейнштейна) |
см\(^{2}/\)с; СГС (рухливість) |
§ 4.4 |
|
\(D_a\) |
амбіполярний коефіцієнт дифузії \(\approx D_i(1+T_e/T_i)\) |
см\(^{2}/\)с |
(4.7) |
|
\(D_\perp \), \(D_\parallel \), \(D_{a\perp }\) |
коефіцієнти дифузії поперек і вздовж \(\vect B\), \(D_\perp \sim r_L^2\nu \); амбіполярний поперек \(\vect B\) |
см\(^{2}/\)с |
§ 4.4 |
|
\(D_B\) |
бомівська дифузія \(cT/16eB\) |
см\(^{2}/\)с |
§ 4.4 |
|
\(M\), \(\lambda _0\), \(\Delta \lambda \) |
маса іона; довжина хвилі лінії; повна ширина лінії на половині висоти (допплерівська \(\Delta \lambda /\lambda _0=\sqrt {8\ln 2\,T_i/Mc^2}\)) |
г; нм; нм |
(4.9) |
Символи з кількома значеннями. У розд. 1, 6 і 4 деякі літери означають різні величини; значення визначається контекстом та індексами.
-
• \(I\) — енергія іонізації (§ 1.1) і струм на зонд (§ 1.8);
-
• \(\Gamma \) — параметр зв’язку (1.13) ; з індексом виду (\(\Gamma _i\), \(\Gamma _e\)) — потік частинок (на стінку, при дифузії);
-
• \(n_s\) — концентрація сорту \(s\) (§ 1.4); концентрацію на межі шару позначено \(n_\mathrm {sh}\);
-
• \(a\) — середня відстань між частинками (розмір зонда позначено \(r_p\));
-
• \(\rho \) — густина заряду; ларморівський радіус позначено \(r_{L}\) (\(r_{Le}\) для електрона), а не \(\rho \);
-
• \(u\) — швидкість іонів у шарі; допоміжна змінна \(u=r\varphi \) у § 1.4 вживається лише в одному виведенні;
-
• \(\lambda \) без індексу — довжина екранування в загальному випадку (1.16), \(\lambda _D\) — дебаївська;
-
• \(E\) — напруженість електричного поля, \(E_F\) — енергія Фермі;
-
• \(N\) — показник заломлення (розд. 2); у розд. 1 \(N_D\) — число частинок у дебаївській сфері, а \(n\) — завжди концентрація;
-
• \(\delta \) — товщина скін-шару (розд. 2) і дельта-функція \(\delta (\vect r)\);
-
• \(S\) — площа зонда (розд. 1) і елемент тензора Стікса (розд. 6);
-
• \(\lambda \) — довжина екранування (розд. 1) і довжина хвилі в обертанні Фарадея (розд. 6);
-
• \(c_s\) — \(\sqrt {T_e/m_i}\) у розд. 1 (межа \(T_i\ll T_e\)) і загальна швидкість звуку в розд. 6;
-
• \(\rho _m\) — масова густина (розд. 6), на відміну від густини заряду \(\rho \);
-
• \(\sigma \) без індексу — провідність (розд. 5, 4) і поверхнева густина заряду (§ 1.8); переріз зіткнення позначено \(\sigma _{\mathrm {зіт}}\), \(\sigma _{en}\);
-
• \(\eta \) — питомий опір \(1/\sigma \) (розд. 5, 4); у вступі розд. 4 за порядком величини \(\eta \sim nT\tau \) — в’язкість газу;
-
• \(\theta \) — кут між \(\vect k\) і \(\vect B_0\) (розд. 6) і кут розсіяння на іоні (розд. 4);
-
• \(\mu \) — хімічний потенціал (§ 1.1) і рухливість \(\mu _s\) (розд. 4);
-
• \(q\) — пробний заряд (розд. 1) і питома потужність джоулевих втрат (розд. 4);
-
• \(\nu \) без індексу — частота зіткнень електрона з іонами \(\nu _{ei}\); магнітну в’язкість позначено \(\nu _m\).
Б Перехід між СГС і СІ. Константи
У цьому посібнику використано гауссову систему (СГС), а значна частина сучасної навчальної й прикладної літератури, зокрема з термоядерних установок, спирається на СІ. Перехід між системами — це не просте масштабування, а зміна вигляду рівнянь: у СІ з’являються сталі \(\varepsilon _0\) і \(\mu _0\), а в гауссовій системі їх нема, і відповідні коефіцієнти стоять у формулах як множники \(4\pi \) та \(c\). Тому формули з СГС не можна просто «перекласти» заміною символів. Нижче наведено числові коефіцієнти переведення одиниць, вигляд основних формул плазми в обох системах і найважливіші константи.
Числові коефіцієнти переведення
Остання колонка таблиці Б.1 дає, у скільки разів числове значення величини в СГС більше, ніж у СІ: наприклад, \(1~\text {Тл}=10^{4}\) Гс, \(1~\text {Дж}=10^{7}\) ерг. Швидкість світла в цих коефіцієнтах округлено до \(3\times 10^{10}\) см/с.
|
Величина |
Система СІ |
Система СГС |
СГС/СІ |
Основні та механічні одиниці
|
|||
|
Довжина |
метр, м |
сантиметр, см |
\(10^{2}\) |
|
Маса |
кілограм, кг |
грам, г |
\(10^{3}\) |
|
Час |
секунда, с |
секунда, с |
\(1\) |
|
Сила |
ньютон, Н |
дина |
\(10^{5}\) |
|
Робота, енергія |
джоуль, Дж |
ерг |
\(10^{7}\) |
|
Тиск |
паскаль, Па |
дин/см\(^2\) |
\(10\) |
Електричні одиниці
|
|||
|
Електричний заряд |
кулон, Кл |
франклін, Фр (СГСЕ) |
\(3\times 10^{9}\) |
|
Густина заряду |
Кл/м\(^3\) |
Фр/см\(^3\) |
\(3\times 10^{3}\) |
|
Сила струму |
ампер, А |
Фр/с (статампер) |
\(3\times 10^{9}\) |
|
Густина струму |
А/м\(^2\) |
Фр/(с\(\cdot \)см\(^2\)) |
\(3\times 10^{5}\) |
|
Дипольний момент |
Кл\(\cdot \)м |
Фр\(\cdot \)см |
\(3\times 10^{11}\) |
|
Напруга, потенціал |
вольт, В |
статвольт, статВ |
\(\tfrac 13\times 10^{-2}\) |
|
Напруженість поля \(\vect E\) |
В/м |
статВ/см |
\(\tfrac 13\times 10^{-4}\) |
|
Індукція поля \(\vect D\) |
Кл/м\(^2\) |
Фр/см\(^2\) |
\(12\pi \times 10^{5}\) |
|
Опір |
ом, Ом |
с/см |
\(\tfrac 19\times 10^{-11}\) |
|
Ємність |
фарад, Ф |
см |
\(9\times 10^{11}\) |
Магнітні одиниці
|
|||
|
Напруженість поля \(\vect H\) |
А/м |
ерстед, Е |
\(4\pi \times 10^{-3}\) |
|
Магнітна індукція \(\vect B\) |
тесла, Тл |
гаус, Гс |
\(10^{4}\) |
|
Магнітний момент |
А\(\cdot \)м\(^2\) |
ерг/Гс |
\(10^{3}\) |
|
Магнітний потік |
вебер, Вб |
максвел, Мкс |
\(10^{8}\) |
|
Індуктивність |
генрі, Гн |
см |
\(10^{9}\) |
Основні формули фізики плазми в СГС і СІ
Таблиця Б.2 показує, як виглядають формули цього посібника в обох системах. Температура скрізь в енергетичних одиницях; заряд іона для простоти \(Ze=e\).
|
Величина |
СГС |
СІ |
|
Сила Лоренца |
\(q\bigl (\vect E+\vect v\times \vect B/c\bigr )\) |
\(q\bigl (\vect E+\vect v\times \vect B\bigr )\) |
|
Плазмова частота \(\omega _{pe}^2\) |
\(\dfrac {4\pi n e^2}{m_e}\) |
\(\dfrac {n e^2}{\varepsilon _0 m_e}\) |
|
Дебаївська довжина \(\lambda _{De}^2\) |
\(\dfrac {T_e}{4\pi n e^2}\) |
\(\dfrac {\varepsilon _0 T_e}{n e^2}\) |
|
Циклотронна частота \(\omega _{c}\) |
\(\dfrac {eB}{mc}\) |
\(\dfrac {eB}{m}\) |
|
Ларморівський радіус \(r_L\) |
\(\dfrac {m v_\perp c}{eB}\) |
\(\dfrac {m v_\perp }{eB}\) |
|
Критична концентрація \(n_{\text {кр}}\) |
\(\dfrac {m_e\omega ^2}{4\pi e^2}\) |
\(\dfrac {\varepsilon _0 m_e\omega ^2}{e^2}\) |
|
Енергія взаємодії пари на відстані \(r\) |
\(\dfrac {e^2}{r}\) |
\(\dfrac {e^2}{4\pi \varepsilon _0 r}\) |
|
Радіус розсіяння на \(90^\circ \) \(b_{90}\) |
\(\dfrac {e^2}{m_e v^2}\) |
\(\dfrac {e^2}{4\pi \varepsilon _0 m_e v^2}\) |
|
Частота зіткнень \(\nu _{ei}\) |
\(\dfrac {4\sqrt {2\pi }}{3}\,\dfrac {n e^4\ln \Lambda }{m_e^{1/2}T_e^{3/2}}\) |
\(\dfrac {\sqrt {2\pi }}{12\pi ^2}\,\dfrac {n e^4\ln \Lambda }{\varepsilon _0^2 m_e^{1/2}T_e^{3/2}}\) |
|
Поле Драйсера \(E_D\) |
\(\dfrac {4\pi e^3 n\ln \Lambda }{T_e}\) |
\(\dfrac {e^3 n\ln \Lambda }{4\pi \varepsilon _0^2 T_e}\) |
|
Магнітний тиск |
\(\dfrac {B^2}{8\pi }\) |
\(\dfrac {B^2}{2\mu _0}\) |
|
Параметр \(\beta \) |
\(\dfrac {8\pi p}{B^2}\) |
\(\dfrac {2\mu _0 p}{B^2}\) |
|
Альвенівська швидкість \(v_A\) |
\(\dfrac {B}{\sqrt {4\pi \rho }}\) |
\(\dfrac {B}{\sqrt {\mu _0\rho }}\) |
|
Магнітне число Рейнольдса \(R_m\) |
\(\dfrac {4\pi \sigma L v}{c^2}\) |
\(\mu _0\sigma L v\) |
|
Коефіцієнт дифузії поля |
\(\dfrac {c^2}{4\pi \sigma }\) |
\(\dfrac {1}{\mu _0\sigma }\) |
Безрозмірні комбінації (\(\beta \), \(R_m\), \(N_D\), \(\Gamma \), відношення частот) в обох системах однакові — різняться лише записи через розмірні величини. Тому порівняння з літературою зручно починати саме з безрозмірних параметрів.
Фізичні константи
Значення найуживаніших констант у гауссовій системі зібрано в таблиці Б.3 (за рекомендаціями CODATA).
|
Константа |
Символ |
Значення |
Фундаментальні сталі
|
||
|
Швидкість світла у вакуумі |
\(c\) |
\(2{,}997\,924\,58\times 10^{10}\) см/с |
|
Гравітаційна стала |
\(G\) |
\(6{,}674\times 10^{-8}\) см\(^3\)/(г\(\cdot \)с\(^2\)) |
|
Стала Планка |
\(\hbar \) |
\(1{,}054\,572\times 10^{-27}\) ерг\(\cdot \)с |
|
Елементарний заряд |
\(e\) |
\(4{,}803\,204\times 10^{-10}\) Фр |
Елементарні частинки
|
||
|
Маса електрона |
\(m_e\) |
\(9{,}109\,384\times 10^{-28}\) г |
|
Енергія спокою електрона |
\(m_ec^2\) |
\(0{,}511\) МеВ |
|
Маса протона |
\(m_p\) |
\(1{,}672\,622\times 10^{-24}\) г |
|
Енергія спокою протона |
\(m_pc^2\) |
\(938{,}27\) МеВ |
|
Відношення мас |
\(m_p/m_e\) |
\(1836{,}15\) |
Атомні й термодинамічні сталі
|
||
|
Борівський радіус |
\(a_0\) |
\(5{,}291\,772\times 10^{-9}\) см |
|
Магнетон Бора |
\(\mu _B\) |
\(9{,}274\,010\times 10^{-21}\) ерг/Гс |
|
Стала Больцмана |
\(k_{\mathrm B}\) |
\(1{,}380\,649\times 10^{-16}\) ерг/К; \(8{,}617\,333\times 10^{-5}\) еВ/К |
|
Універсальна газова стала |
\(R\) |
\(8{,}314\times 10^{7}\) ерг/(К\(\cdot \)моль) |
|
Число Авогадро |
\(N_A\) |
\(6{,}022\times 10^{23}\) моль\(^{-1}\) |
|
Атомна одиниця маси |
\(u\) |
\(1{,}660\,539\times 10^{-24}\) г |
Енергетичні еквіваленти
Електронвольт — основна енергетична одиниця фізики плазми, тому корисно мати під рукою його еквіваленти (таблиця Б.4).
|
Величина |
\(1\) еВ відповідає |
Обернено |
|
Енергія |
\(1{,}602\times 10^{-12}\) ерг \(=1{,}602\times 10^{-19}\) Дж |
\(1\) ерг \(=6{,}242\times 10^{11}\) еВ |
|
Температура |
\(11\,605\) К |
\(1\) К \(=8{,}617\times 10^{-5}\) еВ |
|
Частота |
\(2{,}418\times 10^{14}\) Гц |
\(1\) Гц \(=4{,}136\times 10^{-15}\) еВ |
|
Довжина хвилі фотона |
\(1{,}240\) мкм |
\(1\) мкм \(\leftrightarrow 1{,}240\) еВ |
|
Маса |
\(1\) еВ\(/c^2=1{,}783\times 10^{-33}\) г |
\(1\) г \(=5{,}610\times 10^{32}\) еВ\(/c^2\) |
В Шпаргалка: ключові масштаби
Практичні формули в СГС для плазми з концентрацією \(n\) (\(\text {см}^{-3}\)), температурою \(T\) (еВ) і полем \(B\) (Гс); \(\mu =m_i/m_p\) (для дейтерію \(\mu =2\)). Останній стовпець — значення для токамака: \(n=10^{14}~\text {см}^{-3}\), \(T_e=T_i=10\) кеВ, \(B=5\) Тл, дейтерій, \(\ln \Lambda =17\). Докладніше про кожну величину — у розд. 12, табл. 12.2; перехід до СІ — у додатку Б.
| Величина |
Практична формула |
Токамак |
|
Плазмова частота електронів \(\omega _{pe}\) |
\(5{,}64\times 10^{4}\,\sqrt {n}\) с\(^{-1}\) |
\(5{,}6\times 10^{11}\) с\(^{-1}\) |
|
Дебаївська довжина \(\lambda _{De}\) |
\(743\,\sqrt {T_e/n}\) см |
\(74\) мкм |
|
Число частинок у дебаївській сфері \(N_D\) |
\(1{,}72\times 10^{9}\,T_e^{3/2}/\sqrt {n}\) |
\(1{,}7\times 10^{8}\) |
|
Електронна циклотронна частота \(\omega _{ce}\) |
\(1{,}76\times 10^{7}\,B\) с\(^{-1}\) |
\(8{,}8\times 10^{11}\) с\(^{-1}\) |
|
Ларморівський радіус електрона \(r_{Le}\) |
\(2{,}38\,\sqrt {T_e}/B\) см |
\(48\) мкм |
|
Ларморівський радіус іона \(r_{Li}\) |
\(102\,\sqrt {\mu T_i}/B\) см |
\(0{,}29\) см |
|
Теплова швидкість електронів \(v_{Te}\) |
\(4{,}19\times 10^{7}\,\sqrt {T_e}\) см/с |
\(4{,}2\times 10^{9}\) см/с |
|
Іонно-звукова швидкість \(c_s\) |
\(9{,}79\times 10^{5}\,\sqrt {T_e/\mu }\) см/с |
\(6{,}9\times 10^{7}\) см/с |
|
Альвенівська швидкість \(v_A\) |
\(2{,}18\times 10^{11}\,B/\sqrt {\mu n}\) см/с |
\(7{,}7\times 10^{8}\) см/с |
|
Частота зіткнень електронів \(\nu _{ei}\) |
\(2{,}91\times 10^{-6}\,n\ln \Lambda \,T_e^{-3/2}\) с\(^{-1}\) |
\(4{,}9\times 10^{3}\) с\(^{-1}\) |
|
Параметр \(\beta =8\pi p/B^2\) (\(T_e=T_i\), \(T\) в еВ) |
\(8{,}05\times 10^{-11}\,nT/B^2\) |
\(3{,}2\,\%\) |
|
Час дифузії поля \(\tau _d=4\pi \sigma L^2/c^2\) (\(L\) в см) |
\(2{,}7\times 10^{-6}\,T_e^{3/2}L^2/\ln \Lambda \) с |
\(1{,}6\times 10^{3}\) с (\(T_e=10\) кеВ, \(L=1\) м) |
Чотири питання до будь-якої задачі: який просторовий масштаб? який часовий? які процеси встигають відбутися? яка модель (кінетика, МГД, окремі частинки) справедлива на цих масштабах? Порівняйте \(L\) з \(\lambda _{De}\), \(r_L\), \(\lambda _{\text {пробігу}}\), а \(\omega \) — з \(\omega _{p}\), \(\omega _{c}\), \(\nu \).