Елементи фізики плазми
Словник термінів
Нижче зібрано терміни фізики плазми, які вживаються в книзі і не є звичними із загальної фізики. Кожен термін коротко пояснено й вказано місце, де його означено докладно; нових означень тут нема. Терміни розташовано за абеткою.
А
-
• Адіабатичне стискання — стискання, настільки швидке, що за період коливання електрон не встигає вилетіти з області стискання, \(kv_{Te}\ll \omega \) (§ 2.3).
-
• Адіабатичний інваріант — величина, що майже не змінюється, коли параметри системи міняються повільно порівняно з періодом руху; для гірації це магнітний момент \(\mu \), для відбиття між дзеркалами — подовжній інваріант \(J\) (розд. 3; § 3.6).
-
• Альвенівська хвиля — поперечна хвиля вздовж силових ліній, яку відновлює їхній натяг: \(\omega =k_\parallel v_A\), \(v_A=B_0/\sqrt {4\pi \rho _0}\); енергія йде лише вздовж \(\vect B_0\), густина не змінюється (§ 6.4).
Б
-
• Бананова орбіта — траєкторія захопленої частинки в токамаку в полоїдальній проєкції; радіальна ширина \(\Delta _b\sim q\,r_L/\sqrt \varepsilon \) (§ 9.8).
-
• Беззіткнювальна плазма — плазма, у якій для даного процесу зіткненнями можна знехтувати: за час процесу (період хвилі \(2\pi /\omega \)) частинка майже не встигає зіткнутися, \(\nu \ll \omega \), або довжина вільного пробігу набагато більша за розмір системи чи довжину хвилі. Це властивість процесу, а не плазми загалом (розд. 4). Тоді рівновага не підтримується зіткненнями, тому рідинний опис з одним \(\gamma \) та максвеллівський розподіл можуть не годитись: потрібна кінетика (наприклад, загасання Ландау).
-
• Безсилове поле — поле з \(\vect j\parallel \vect B\), тому \(\vect j\times \vect B=0\); рівновага за \(\beta \ll 1\) вимагає саме такого поля (розд. 5, с. (page for chapter 5)).
-
• Бета плазми \(\beta \) — відношення газокінетичного тиску до магнітного, \(\beta =8\pi p/B^2\); не є критерієм застосовності МГД, а показує, наскільки плазма деформує поле (§ 5.6).
-
• Бома–Гросса співвідношення — закон дисперсії ленгмюрівських хвиль із тепловою поправкою, \(\omega ^2=\omega _{pe}^2+3k^2v_{Te}^2\) (§ 2.3).
В
-
• Вироджений газ — газ, у якому температура нижча за енергію Фермі, \(T\lesssim E_F\), і розподіл частинок визначає квантова статистика (§ 1.7).
-
• Вістлер (свистяча хвиля) — низькочастотна гілка \(R\)-хвилі вздовж поля, \(\omega _{ci}\ll \omega \ll \omega _{ce}\), з дисперсією \(\omega \propto k^2\): високі частоти біжать швидше («свист» після блискавки) (§ 6.7).
-
• Власова рівняння — кінетичне рівняння беззіткнювальної плазми для функції розподілу \(f(\vect r,\vect v,t)\) із самоузгодженими полями (розд. 7).
-
• Вмороженість поля — властивість ідеально провідної плазми: магнітний потік крізь контур, що рухається разом із нею, зберігається (теорема Альвена); порушується скінченною провідністю та в тонких струмових шарах (розд. 5, с. (page for chapter 5)).
Г
-
• Гамова фактор — ймовірність тунелювання ядра крізь кулонівський бар’єр, що експоненційно зростає з енергією; разом із максвеллівським «хвостом» дає пік Гамова, який і задає температуру синтезу (§ 10.2).
-
• Гаряча, тепла й холодна плазма — назви моделей, що показують, наскільки істотний тепловий рух частинок для даного процесу, а не просто значення \(T\). У холодній плазмі тепловим рухом нехтують (\(kv_T\ll \omega \)); тоді \(\varepsilon =1-\omega _p^2/\omega ^2\) (§ 2.1). У теплій його враховують як малу поправку, наприклад \(3k^2v_{Te}^2\) у співвідношенні Бома–Гросса (§ 2.3). У гарячій він істотний, і потрібен кінетичний опис (загасання Ландау). У побуті «гаряча плазма» часто означає просто високотемпературну.
-
• Гідродинамічний опис — опис електронів як суцільного середовища з густиною, швидкістю й тиском, без стеження за окремими частинками (§ 2.3).
-
• Гілка дисперсійного рівняння — окремий розв’язок \(\omega (k)\) рівняння \(D(\omega ,k)=0\) зі своєю поляризацією: у незамагніченій плазмі поздовжня (ленгмюрівська) і поперечна (§ 2.2).
-
• Гірація — обертання зарядженої частинки по колу навколо силової лінії магнітного поля з циклотронною частотою \(\omega _c=|q|B/mc\) і ларморівським радіусом \(r_L=v_\perp /\omega _c\) (розд. 3, с. (page for chapter 3)).
-
• Гіротрон — потужний генератор НВЧ на електронах, що обертаються в сильному магнітному полі на циклотронній частоті; джерело \(140\) ГГц для ЕЦР-нагріву (ECRH) в токамаках (§ 6.7).
Д
-
• Двопотокова нестійкість — нестійкість двох потоків заряджених частинок (наприклад пучка в плазмі): коливання зростають, бо пучок віддає їм кінетичну енергію (§ 8.10).
-
• Дебаївська довжина \(\lambda _D\) — відстань, на якій екрановане поле заряду спадає в \(e\) разів; масштаб екранування (§ 1.4). Дорівнює відстані, яку електрон із тепловою швидкістю проходить за час \(\omega _{pe}^{-1}\) (§ 1.3).
-
• Дебаївська сфера — область радіуса \(\lambda _{De}\) навколо частинки; число частинок у ній \(N_D\) вимірює колективність (§ 1.5).
-
• Дебаївське екранування — перебудова плазми навколо заряду, внаслідок якої його поле експоненціально спадає на відстанях \(\gtrsim \lambda _D\) (§ 1.4).
-
• Динамо — самопідсилення магнітного поля рухом електропровідного середовища без зовнішнього джерела; діє, коли розтягування силових ліній течією переважає дифузію поля (\(R_m\gg 1\)) (§ 5.9).
-
• Діамагнетизм плазми — послаблення магнітного поля всередині плазми діамагнітним струмом \(j_\theta =c\,p'/B\), що виникає через градієнт тиску й гірацію частинок, хоча їхні ведучі центри нерухомі (§ 5.8).
-
• Діамагнітна петля — виток, що охоплює шнур; інтеграл його сигналу вимірює зміну потоку, а отже енергію плазми (§ 5.12).
-
• Діамагнітний дрейф — рух рідини поперек \(\vect B\) через градієнт тиску, \(\vect v_*=c\,\vect B\times \nabla p/(qnB^2)\); протилежний для іонів і електронів, хоча ведучі центри нерухомі (розд. 5, с. (page for chapter 5)).
-
• Діелектрична проникність плазми \(\varepsilon \) — коефіцієнт у зв’язку \(\vect D=\varepsilon \vect E\); для холодної плазми \(\varepsilon =1-\omega _p^2/\omega ^2\) (§ 2.1).
-
• Дрейф — повільний рух центра гірації поперек \(\vect B\) під дією сили \(\vect F\), \(\vect v_d=c\,\vect F\times \vect B/(qB^2)\); електричний \(\vect E\times \vect B\)-дрейф не залежить від заряду й маси, а градієнтний і дрейф кривини розводять іони й електрони (розд. 3).
-
• Дрейфові хвилі — повільні хвилі в замагніченій плазмі з градієнтом густини, \(\omega _*=k_yv_*\), \(v_*=cT_e/(eBL_n)\); їхня турбулентність зумовлює аномальний перенос (§ 8.13).
-
• Дрижання плазми — слабкі випадкові коливання густини заряду на власних частотах у плазмі, залишеній саму по собі; їх збуджує тепловий рух частинок (§ 2.3). Це образ, а не стандартний термін; строго — теплові флуктуації.
Е
-
• Енергетичний принцип — критерій стійкості рівноваги за знаком зміни потенціальної енергії \(\delta W\) при допустимих зсувах: рівновага стійка, якщо \(\delta W>0\) для всіх зсувів (§ 8.12).
Ж
-
• Жолобкова нестійкість — нестійкість, за якої силові трубки міняються місцями без згинання ліній; розвивається там, де градієнт тиску й кривина силових ліній спрямовані однаково («погана кривина») (§ 8.9).
З
-
• Загасання Ландау — передача енергії хвилі електронам із швидкістю, близькою до фазової, без зіткнень (§ 2.3; докладно — розд. 7.8).
-
• Закон дисперсії — зв’язок частоти хвилі з хвильовим числом, \(\omega (k)\) (§ 2.2).
-
• Замагнічена плазма — плазма, у якій частинка встигає зробити багато обертів між зіткненнями, \(\omega _c\gg \nu \), а ларморівський радіус малий порівняно з розміром неоднорідності поля, \(r_L\ll L\); рух поперек поля тоді пригнічений (розд. 3). У незамагніченій плазмі магнітним полем можна знехтувати.
-
• Замикання системи рівнянь — додаткові рівняння (стану, закон Ома), що обривають ланцюжок рівнянь для \(\rho \), \(\vect v\), \(p\) і роблять систему замкненою (розд. 5, с. (page for chapter 5)).
-
• Запалювання — режим, коли нагрівання \(\alpha \)-частинками синтезу покриває втрати енергії, \(P_\alpha \ge P_L\); тоді реакція самопідтримна (розд. 10).
-
• Запас стійкості \(q\) — число тороїдальних обходів силової лінії за один полоїдальний, \(q=rB_\varphi /(RB_\theta )\); шир \(s=(r/q)\,dq/dr\) стабілізує збурення (§ 9.7).
-
• Захоплена частинка — частинка в токамаку, що відбивається від зони сильного поля й не обходить усю магнітну поверхню; частка таких частинок \(\sim \sqrt {\varepsilon }\) (§ 9.8).
-
• Збурення — будь-що, що виводить плазму з рівноваги: зовнішнє (антена, пучок, хвиля) або власне (тепловий рух частинок) (§ 1.3).
-
• Зонд Ленгмюра — малий електрод у плазмі; за вольт-амперною характеристикою знаходять \(T_e\), \(V_p\) і \(n\) (§ 1.8).
-
• Зсув Шафранова — зсув магнітних поверхонь плазмового тора до зовнішньої стінки, \(\Delta \sim (a^2/R)(\beta _p+l_i/2)\) (§ 9.9).
І
-
• Ідеальна МГД — МГД з нехтовним опором, у якій \(\vect E+\vect v\times \vect B/c=0\) і поле вморожене в плазму (розд. 5, с. (page for chapter 5)).
-
• Ідеальна плазма (слабкозв’язана) — плазма з \(\Gamma \ll 1\) (еквівалентно \(N_D\gg 1\)), де кулонівська енергія сусідів мала порівняно з тепловою (§ 1.6). Не означає відсутності колективних ефектів.
-
• Інерційне утримання — утримання плазми її власною інерцією за час розльоту \(\sim R/c_s\) без магнітного поля; основа лазерного синтезу (розд. 10).
-
• Інкремент \(\gamma \) — уявна частина частоти, \(\omega =\omega _r+i\gamma \): швидкість експоненційного зростання амплітуди збурення при \(\gamma >0\) (розд. 8).
-
• Іонно-звукова хвиля — звук у беззіткнювальній плазмі: електрони ізотермічні, іони дають інерцію, \(\omega ^2=k^2c_s^2/(1+k^2\lambda _{De}^2)\); існує за \(T_e\gg T_i\) (§ 6.2).
К
-
• Квазінейтральність — рівність сумарних зарядів електронів та іонів на масштабах \(\gg \lambda _D\); локальні відхилення можливі (§ 1.3).
-
• Кінк-нестійкість — гвинтове згинання шнура зі струмом; обмежує струм токамака умовою \(q(a)>1\) (критерій Крускала–Шафранова) (§ 9.6).
-
• Колективність — властивість плазми, коли поле створюють і відчувають одночасно багато частинок; умова \(N_D\gg 1\) (§ 1.5).
-
• Критерій Бома — умова входу іонів у шар біля стінки: \(u_0\ge c_s=\sqrt {T_e/m_i}\) (§ 1.8).
-
• Критична концентрація \(n_{\text {кр}}\) — концентрація, при якій плазмова частота дорівнює частоті хвилі, \(\omega =\omega _p\) (§ 2.5).
Л
-
• Ларморівський радіус \(r_L=v_\perp /\omega _c\) — радіус кола, яким частинка обертається навколо силової лінії; його мала величина порівняно з масштабом поля означає замагніченість (розд. 3).
-
• Ленгмюрівські хвилі — поздовжні електростатичні хвилі в плазмі; у теплій плазмі їхня частота залежить від \(k\) (§ 2.3).
-
• Лоусона критерій — умова синтезу в сучасному формулюванні: потрійний добуток \(nT\tau _E\gtrsim 3\times 10^{15}\) кеВ\(\cdot \)с\(\cdot \)см\(^{-3}\) для D–T (розд. 10).
М
-
• Магнітна гідродинаміка (МГД) — опис плазми як однієї провідної рідини в магнітному полі; виводиться з двох рідин для процесів із \(L\gg r_{Li}\) та \(\omega \ll \omega _{ci}\) (розд. 5, с. (page for chapter 5)).
-
• Магнітне дзеркало — область зростаючого поля, що відбиває частинки з достатнім пітч-кутом; частинки в конусі втрат, \(\sin \theta <\sqrt {B_{\min }/B_{\max }}\), вилітають (§ 3.5).
-
• Магнітне число Рейнольдса \(R_m\) — відношення конвекції поля до його дифузії, \(R_m=4\pi \sigma Lv/c^2\); за \(R_m\gg 1\) поле вморожене (розд. 5, с. (page for chapter 5)).
-
• Магнітний момент \(\mu =mv_\perp ^2/2B\) — адіабатичний інваріант гірації; зберігається при повільній зміні поля (розд. 3).
-
• Магнітний тиск і натяг — дві частини магнітної сили: тиск \(B^2/8\pi \) діє поперек поля, натяг вздовж викривлених силових ліній створює силу \(B^2/4\pi R_c\) на одиницю об’єму (розд. 5, с. (page for chapter 5)).
-
• Магнітні поверхні — вкладені поверхні, на яких \(p=\mathrm {const}\) і на яких лежать силові лінії рівноважного поля (§ 5.6).
-
• Магнітозвукові хвилі — стисливі хвилі в замагніченій плазмі, відновлювальна сила яких — тиск плазми й магнітний тиск: швидка (тиски діють у фазі) і повільна (в протифазі) (§ 6.5).
-
• Максвеллівський розподіл — рівноважний розподіл частинок за швидкостями, \(f\propto \exp (-mv^2/2T)\); лише для нього визначена температура (розд. 7).
Н
-
• Нейтральні частинки (атоми й молекули) — незаряджені компоненти частково іонізованого газу, концентрація \(n_n\) (§ 0.1).
-
• Неокласичний перенос — перенос у тороїдальній плазмі з урахуванням захоплених частинок: бананові орбіти збільшують крок блукання й перенос перевищує класичний (§ 9.8).
-
• Нерівноважна (двотемпературна) плазма — плазма, у якій електрони й іони мають різні температури, \(T_e\neq T_i\) (у газових розрядах зазвичай \(T_e\gg T_i\)) (§ 1.2).
-
• Нестійкість — зростання малого збурення рівноваги, \(\gamma >0\); джерелом є вільна енергія рівноваги (розд. 8).
-
• Низькотемпературна й високотемпературна плазма — умовний поділ за температурою: \(T\lesssim 10\) еВ (\(\lesssim 10^5\) К), типово розряди, іоносфера; і \(T\gtrsim 100\) еВ (\(\gtrsim 10^6\) К), потрібна для термоядерного синтезу (§ 0.1). Не плутати з «холодною» і «гарячою» плазмою в моделях (див. «Гаряча, тепла й холодна плазма»).
П
-
• Параметр зв’язку \(\Gamma \) — відношення кулонівської енергії сусідніх частинок до теплової, \(\Gamma =e^2/(aT)\) (§ 1.6).
-
• Пашена закон — залежність напруги пробою газу від добутку тиску на міжелектродну відстань \(pd\); має мінімум (§ 11.2).
-
• Передшар — слабко неквазінейтральна область перед дебаївським шаром, де іони прискорюються до швидкості Бома; падіння потенціалу в ній \(\approx T_e/2e\) (§ 1.8).
-
• Пересполучення силових ліній — зміна топології магнітного поля: у тонкому струмовому шарі, де вмороженість порушується скінченною провідністю чи іншими доданками закону Ома, лінії розриваються й зростаються по-новому; перетворює магнітну енергію на теплову й кінетичну (§ 5.10).
-
• Пінч-ефект — стискання струмового каналу власним магнітним полем (паралельні струми притягуються); \(z\)-пінч і \(\theta \)-пінч (розд. 9).
-
• Пітч-кут \(\theta \) — кут між швидкістю частинки й напрямком магнітного поля; визначає, чи буде частинка відбита дзеркалом (§ 3.5).
-
• Плаваючий потенціал \(\varphi _f\) — потенціал ізольованого тіла в плазмі, за якого потоки електронів та іонів на нього однакові; відносно плазми від’ємний (§ 1.8).
-
• Плазмова частота \(\omega _p\) — частота власних коливань електронів відносно іонів; задає час відновлення квазінейтральності (§ 1.3).
-
• Плазмові коливання — коливання електронного компонента відносно нерухомих іонів на частоті \(\omega _p\) (§ 1.3).
-
• Поздовжня хвиля — хвиля, у якій \(\vect E\parallel \vect k\); у холодній плазмі \(\varepsilon =0\) (§ 2.3).
-
• Поперечна хвиля — електромагнітна хвиля, у якій \(\vect E\perp \vect k\); в плазмі \(\omega ^2=\omega _p^2+c^2k^2\) (§ 2.2).
-
• Пробій газу — перехід газу в провідний стан внаслідок лавинної іонізації електронами (механізм Таунсенда); напруга пробою — за законом Пашена (§ 11.2).
-
• Пробний заряд — малий заряд, внесений у плазму, щоб дослідити її відгук; будь-яка частинка плазми для решти є пробною (§ 1.4).
Р
-
• Резонанс хвилі — частота (або напрям поширення), при якій показник заломлення \(N\to \infty \): довжина хвилі \(\to 0\), і хвиля віддає енергію частинкам. Приклади: ЕЦР (\(\omega =\omega _{ce}\)), ІЦР (\(\omega =\omega _{ci}\)), верхній гібридний \(\omega _{UH}\) (§ 6.7). Протилежне до відсікання.
-
• Рівновага Саха — рівновага між іонізацією та рекомбінацією, що задає ступінь іонізації залежно від \(T\) і \(n\) (§ 1.1).
-
• Роговського пояс — рівномірно навита котушка, що охоплює струм; інтеграл її сигналу пропорційний струму (§ 5.12).
С
-
• Сильнозв’язана плазма — плазма з \(\Gamma \gtrsim 1\), ближча до рідини, ніж до газу (§ 1.6).
-
• Скін-шар — поверхневий шар, у який електромагнітне поле проникає на глибину \(\delta \) (§ 2.1, § 2.4).
-
• Слабоіонізована й повністю іонізована плазма — розрізняють за ступенем іонізації \(\alpha =n_e/(n_e+n_n)\): у слабоіонізованій нейтральних частинок багато, і заряджені частинки зіштовхуються здебільшого з ними; у повністю іонізованій (\(\alpha \to 1\)) домінують кулонівські зіткнення між зарядженими частинками (§ 1.1).
-
• Стеларатор — тороїдальна пастка, де закрутку силових ліній створюють зовнішні гвинтові котушки, а струму в плазмі нема (§ 9.7).
Т
-
• Токамак — тороїдальна магнітна камера для утримання гарячої плазми струмом у самій плазмі та зовнішніми котушками (§ 0.1).
-
• Томсонівське розсіяння — розсіяння лазерного випромінювання на вільних електронах; ширина спектра дає \(T_e\), інтенсивність — \(n_e\) (§ 7.10).
-
• Тройона межа — емпірична межа \(\beta _{\max }[\%]=\beta _N\,I[\text {МА}]/(a[\text {м}]\,B[\text {Тл}])\), \(\beta _N\approx 2{,}8\), за якою токамак втрачає стійкість за тиском (§ 9.9).
Ф
-
• Функція розподілу \(f(\vect r,\vect v,t)\) — густина частинок у фазовому просторі; з її моментів отримують густину, швидкість і температуру (розд. 7).
Ц
-
• Циклотронна частота \(\omega _c=|q|B/mc\) — частота обертання частинки навколо силової лінії (розд. 3).
Ч
-
• Частота відсікання — частота, нижче якої хвиля в плазмі не поширюється; для електромагнітних хвиль це \(\omega _p\) (§ 2.2). У замагніченій плазмі відсікань кілька, зокрема \(\omega _R\) і \(\omega _L\) (§ 6.7).
-
• Частота зіткнень \(\nu \) — ефективна частота, з якою електрон втрачає імпульс унаслідок зіткнень (§ 2.4).
Ш