Елементи фізики плазми

\(\newcommand{\footnotename}{footnote}\) \(\def \LWRfootnote {1}\) \(\newcommand {\footnote }[2][\LWRfootnote ]{{}^{\mathrm {#1}}}\) \(\newcommand {\footnotemark }[1][\LWRfootnote ]{{}^{\mathrm {#1}}}\) \(\let \LWRorighspace \hspace \) \(\renewcommand {\hspace }{\ifstar \LWRorighspace \LWRorighspace }\) \(\newcommand {\TextOrMath }[2]{#2}\) \(\newcommand {\mathnormal }[1]{{#1}}\) \(\newcommand \ensuremath [1]{#1}\) \(\newcommand {\LWRframebox }[2][]{\fbox {#2}} \newcommand {\framebox }[1][]{\LWRframebox } \) \(\newcommand {\setlength }[2]{}\) \(\newcommand {\addtolength }[2]{}\) \(\newcommand {\setcounter }[2]{}\) \(\newcommand {\addtocounter }[2]{}\) \(\newcommand {\arabic }[1]{}\) \(\newcommand {\number }[1]{}\) \(\newcommand {\noalign }[1]{\text {#1}\notag \\}\) \(\newcommand {\cline }[1]{}\) \(\newcommand {\directlua }[1]{\text {(directlua)}}\) \(\newcommand {\luatexdirectlua }[1]{\text {(directlua)}}\) \(\newcommand {\protect }{}\) \(\def \LWRabsorbnumber #1 {}\) \(\def \LWRabsorbquotenumber "#1 {}\) \(\newcommand {\LWRabsorboption }[1][]{}\) \(\newcommand {\LWRabsorbtwooptions }[1][]{\LWRabsorboption }\) \(\def \mathchar {\ifnextchar "\LWRabsorbquotenumber \LWRabsorbnumber }\) \(\def \mathcode #1={\mathchar }\) \(\let \delcode \mathcode \) \(\let \delimiter \mathchar \) \(\def \oe {\unicode {x0153}}\) \(\def \OE {\unicode {x0152}}\) \(\def \ae {\unicode {x00E6}}\) \(\def \AE {\unicode {x00C6}}\) \(\def \aa {\unicode {x00E5}}\) \(\def \AA {\unicode {x00C5}}\) \(\def \o {\unicode {x00F8}}\) \(\def \O {\unicode {x00D8}}\) \(\def \l {\unicode {x0142}}\) \(\def \L {\unicode {x0141}}\) \(\def \ss {\unicode {x00DF}}\) \(\def \SS {\unicode {x1E9E}}\) \(\def \dag {\unicode {x2020}}\) \(\def \ddag {\unicode {x2021}}\) \(\def \P {\unicode {x00B6}}\) \(\def \copyright {\unicode {x00A9}}\) \(\def \pounds {\unicode {x00A3}}\) \(\let \LWRref \ref \) \(\renewcommand {\ref }{\ifstar \LWRref \LWRref }\) \( \newcommand {\multicolumn }[3]{#3}\) \(\require {textcomp}\) \(\require {colortbl}\) \(\let \LWRorigcolumncolor \columncolor \) \(\renewcommand {\columncolor }[2][named]{\LWRorigcolumncolor [#1]{#2}\LWRabsorbtwooptions }\) \(\let \LWRorigrowcolor \rowcolor \) \(\renewcommand {\rowcolor }[2][named]{\LWRorigrowcolor [#1]{#2}\LWRabsorbtwooptions }\) \(\let \LWRorigcellcolor \cellcolor \) \(\renewcommand {\cellcolor }[2][named]{\LWRorigcellcolor [#1]{#2}\LWRabsorbtwooptions }\) \(\newcommand {\intertext }[1]{\text {#1}\notag \\}\) \(\let \Hat \hat \) \(\let \Check \check \) \(\let \Tilde \tilde \) \(\let \Acute \acute \) \(\let \Grave \grave \) \(\let \Dot \dot \) \(\let \Ddot \ddot \) \(\let \Breve \breve \) \(\let \Bar \bar \) \(\let \Vec \vec \) \(\let \symnormal \mathit \) \(\let \symliteral \mathrm \) \(\let \symbb \mathbb \) \(\let \symbbit \mathbb \) \(\let \symcal \mathcal \) \(\let \symscr \mathscr \) \(\let \symfrak \mathfrak \) \(\let \symsfup \mathsf \) \(\let \symsfit \mathit \) \(\let \symbfsf \mathbf \) \(\let \symbfup \mathbf \) \(\newcommand {\symbfit }[1]{\boldsymbol {#1}}\) \(\let \symbfcal \mathcal \) \(\let \symbfscr \mathscr \) \(\let \symbffrak \mathfrak \) \(\let \symbfsfup \mathbf \) \(\newcommand {\symbfsfit }[1]{\boldsymbol {#1}}\) \(\let \symup \mathrm \) \(\let \symbf \mathbf \) \(\let \symit \mathit \) \(\let \symtt \mathtt \) \(\let \symbffrac \mathbffrac \) \(\newcommand {\mathfence }[1]{\mathord {#1}}\) \(\newcommand {\mathover }[1]{#1}\) \(\newcommand {\mathunder }[1]{#1}\) \(\newcommand {\mathaccent }[1]{#1}\) \(\newcommand {\mathbotaccent }[1]{#1}\) \(\newcommand {\mathalpha }[1]{\mathord {#1}}\) \(\def\upAlpha{\unicode{x0391}}\) \(\def\upBeta{\unicode{x0392}}\) \(\def\upGamma{\unicode{x0393}}\) \(\def\upDigamma{\unicode{x03DC}}\) \(\def\upDelta{\unicode{x0394}}\) \(\def\upEpsilon{\unicode{x0395}}\) \(\def\upZeta{\unicode{x0396}}\) \(\def\upEta{\unicode{x0397}}\) \(\def\upTheta{\unicode{x0398}}\) \(\def\upVartheta{\unicode{x03F4}}\) \(\def\upIota{\unicode{x0399}}\) \(\def\upKappa{\unicode{x039A}}\) \(\def\upLambda{\unicode{x039B}}\) \(\def\upMu{\unicode{x039C}}\) \(\def\upNu{\unicode{x039D}}\) \(\def\upXi{\unicode{x039E}}\) \(\def\upOmicron{\unicode{x039F}}\) \(\def\upPi{\unicode{x03A0}}\) \(\def\upVarpi{\unicode{x03D6}}\) \(\def\upRho{\unicode{x03A1}}\) \(\def\upSigma{\unicode{x03A3}}\) \(\def\upTau{\unicode{x03A4}}\) \(\def\upUpsilon{\unicode{x03A5}}\) \(\def\upPhi{\unicode{x03A6}}\) \(\def\upChi{\unicode{x03A7}}\) \(\def\upPsi{\unicode{x03A8}}\) \(\def\upOmega{\unicode{x03A9}}\) \(\def\itAlpha{\unicode{x1D6E2}}\) \(\def\itBeta{\unicode{x1D6E3}}\) \(\def\itGamma{\unicode{x1D6E4}}\) \(\def\itDigamma{\mathit{\unicode{x03DC}}}\) \(\def\itDelta{\unicode{x1D6E5}}\) \(\def\itEpsilon{\unicode{x1D6E6}}\) \(\def\itZeta{\unicode{x1D6E7}}\) \(\def\itEta{\unicode{x1D6E8}}\) \(\def\itTheta{\unicode{x1D6E9}}\) \(\def\itVartheta{\unicode{x1D6F3}}\) \(\def\itIota{\unicode{x1D6EA}}\) \(\def\itKappa{\unicode{x1D6EB}}\) \(\def\itLambda{\unicode{x1D6EC}}\) \(\def\itMu{\unicode{x1D6ED}}\) \(\def\itNu{\unicode{x1D6EE}}\) \(\def\itXi{\unicode{x1D6EF}}\) \(\def\itOmicron{\unicode{x1D6F0}}\) \(\def\itPi{\unicode{x1D6F1}}\) \(\def\itRho{\unicode{x1D6F2}}\) \(\def\itSigma{\unicode{x1D6F4}}\) \(\def\itTau{\unicode{x1D6F5}}\) \(\def\itUpsilon{\unicode{x1D6F6}}\) \(\def\itPhi{\unicode{x1D6F7}}\) \(\def\itChi{\unicode{x1D6F8}}\) \(\def\itPsi{\unicode{x1D6F9}}\) \(\def\itOmega{\unicode{x1D6FA}}\) \(\def\upalpha{\unicode{x03B1}}\) \(\def\upbeta{\unicode{x03B2}}\) \(\def\upvarbeta{\unicode{x03D0}}\) \(\def\upgamma{\unicode{x03B3}}\) \(\def\updigamma{\unicode{x03DD}}\) \(\def\updelta{\unicode{x03B4}}\) \(\def\upepsilon{\unicode{x03F5}}\) \(\def\upvarepsilon{\unicode{x03B5}}\) \(\def\upzeta{\unicode{x03B6}}\) \(\def\upeta{\unicode{x03B7}}\) \(\def\uptheta{\unicode{x03B8}}\) \(\def\upvartheta{\unicode{x03D1}}\) \(\def\upiota{\unicode{x03B9}}\) \(\def\upkappa{\unicode{x03BA}}\) \(\def\upvarkappa{\unicode{x03F0}}\) \(\def\uplambda{\unicode{x03BB}}\) \(\def\upmu{\unicode{x03BC}}\) \(\def\upnu{\unicode{x03BD}}\) \(\def\upxi{\unicode{x03BE}}\) \(\def\upomicron{\unicode{x03BF}}\) \(\def\uppi{\unicode{x03C0}}\) \(\def\upvarpi{\unicode{x03D6}}\) \(\def\uprho{\unicode{x03C1}}\) \(\def\upvarrho{\unicode{x03F1}}\) \(\def\upsigma{\unicode{x03C3}}\) \(\def\upvarsigma{\unicode{x03C2}}\) \(\def\uptau{\unicode{x03C4}}\) \(\def\upupsilon{\unicode{x03C5}}\) \(\def\upphi{\unicode{x03D5}}\) \(\def\upvarphi{\unicode{x03C6}}\) \(\def\upchi{\unicode{x03C7}}\) \(\def\uppsi{\unicode{x03C8}}\) \(\def\upomega{\unicode{x03C9}}\) \(\def\italpha{\unicode{x1D6FC}}\) \(\def\itbeta{\unicode{x1D6FD}}\) \(\def\itvarbeta{\unicode{x03D0}}\) \(\def\itgamma{\unicode{x1D6FE}}\) \(\def\itdigamma{\mathit{\unicode{x03DD}}}\) \(\def\itdelta{\unicode{x1D6FF}}\) \(\def\itepsilon{\unicode{x1D716}}\) \(\def\itvarepsilon{\unicode{x1D700}}\) \(\def\itzeta{\unicode{x1D701}}\) \(\def\iteta{\unicode{x1D702}}\) \(\def\ittheta{\unicode{x1D703}}\) \(\def\itvartheta{\unicode{x1D717}}\) \(\def\itiota{\unicode{x1D704}}\) \(\def\itkappa{\unicode{x1D705}}\) \(\def\itvarkappa{\unicode{x1D718}}\) \(\def\itlambda{\unicode{x1D706}}\) \(\def\itmu{\unicode{x1D707}}\) \(\def\itnu{\unicode{x1D708}}\) \(\def\itxi{\unicode{x1D709}}\) \(\def\itomicron{\unicode{x1D70A}}\) \(\def\itpi{\unicode{x1D70B}}\) \(\def\itvarpi{\unicode{x1D71B}}\) \(\def\itrho{\unicode{x1D70C}}\) \(\def\itvarrho{\unicode{x1D71A}}\) \(\def\itsigma{\unicode{x1D70E}}\) \(\def\itvarsigma{\unicode{x1D70D}}\) \(\def\ittau{\unicode{x1D70F}}\) \(\def\itupsilon{\unicode{x1D710}}\) \(\def\itphi{\unicode{x1D719}}\) \(\def\itvarphi{\unicode{x1D711}}\) \(\def\itchi{\unicode{x1D712}}\) \(\def\itpsi{\unicode{x1D713}}\) \(\def\itomega{\unicode{x1D714}}\) \(\let \lparen (\) \(\let \rparen )\) \(\newcommand {\cuberoot }[1]{\,{}^3\!\!\sqrt {#1}}\,\) \(\newcommand {\fourthroot }[1]{\,{}^4\!\!\sqrt {#1}}\,\) \(\newcommand {\longdivision }[1]{\mathord {\unicode {x027CC}#1}}\) \(\newcommand {\mathcomma }{,}\) \(\newcommand {\mathcolon }{:}\) \(\newcommand {\mathsemicolon }{;}\) \(\newcommand {\overbracket }[1]{\mathinner {\overline {\ulcorner {#1}\urcorner }}}\) \(\newcommand {\underbracket }[1]{\mathinner {\underline {\llcorner {#1}\lrcorner }}}\) \(\newcommand {\overbar }[1]{\mathord {#1\unicode {x00305}}}\) \(\newcommand {\ovhook }[1]{\mathord {#1\unicode {x00309}}}\) \(\newcommand {\ocirc }[1]{\mathord {#1\unicode {x0030A}}}\) \(\newcommand {\candra }[1]{\mathord {#1\unicode {x00310}}}\) \(\newcommand {\oturnedcomma }[1]{\mathord {#1\unicode {x00312}}}\) \(\newcommand {\ocommatopright }[1]{\mathord {#1\unicode {x00315}}}\) \(\newcommand {\droang }[1]{\mathord {#1\unicode {x0031A}}}\) \(\newcommand {\leftharpoonaccent }[1]{\mathord {#1\unicode {x020D0}}}\) \(\newcommand {\rightharpoonaccent }[1]{\mathord {#1\unicode {x020D1}}}\) \(\newcommand {\vertoverlay }[1]{\mathord {#1\unicode {x020D2}}}\) \(\newcommand {\leftarrowaccent }[1]{\mathord {#1\unicode {x020D0}}}\) \(\newcommand {\annuity }[1]{\mathord {#1\unicode {x020E7}}}\) \(\newcommand {\widebridgeabove }[1]{\mathord {#1\unicode {x020E9}}}\) \(\newcommand {\asteraccent }[1]{\mathord {#1\unicode {x020F0}}}\) \(\newcommand {\threeunderdot }[1]{\mathord {#1\unicode {x020E8}}}\) \(\newcommand {\Bbbsum }{\mathop {\unicode {x2140}}\limits }\) \(\newcommand {\oiint }{\mathop {\unicode {x222F}}\limits }\) \(\newcommand {\oiiint }{\mathop {\unicode {x2230}}\limits }\) \(\newcommand {\intclockwise }{\mathop {\unicode {x2231}}\limits }\) \(\newcommand {\ointclockwise }{\mathop {\unicode {x2232}}\limits }\) \(\newcommand {\ointctrclockwise }{\mathop {\unicode {x2233}}\limits }\) \(\newcommand {\varointclockwise }{\mathop {\unicode {x2232}}\limits }\) \(\newcommand {\leftouterjoin }{\mathop {\unicode {x27D5}}\limits }\) \(\newcommand {\rightouterjoin }{\mathop {\unicode {x27D6}}\limits }\) \(\newcommand {\fullouterjoin }{\mathop {\unicode {x27D7}}\limits }\) \(\newcommand {\bigbot }{\mathop {\unicode {x27D8}}\limits }\) \(\newcommand {\bigtop }{\mathop {\unicode {x27D9}}\limits }\) \(\newcommand {\xsol }{\mathop {\unicode {x29F8}}\limits }\) \(\newcommand {\xbsol }{\mathop {\unicode {x29F9}}\limits }\) \(\newcommand {\bigcupdot }{\mathop {\unicode {x2A03}}\limits }\) \(\newcommand {\bigsqcap }{\mathop {\unicode {x2A05}}\limits }\) \(\newcommand {\conjquant }{\mathop {\unicode {x2A07}}\limits }\) \(\newcommand {\disjquant }{\mathop {\unicode {x2A08}}\limits }\) \(\newcommand {\bigtimes }{\mathop {\unicode {x2A09}}\limits }\) \(\newcommand {\modtwosum }{\mathop {\unicode {x2A0A}}\limits }\) \(\newcommand {\sumint }{\mathop {\unicode {x2A0B}}\limits }\) \(\newcommand {\intbar }{\mathop {\unicode {x2A0D}}\limits }\) \(\newcommand {\intBar }{\mathop {\unicode {x2A0E}}\limits }\) \(\newcommand {\fint }{\mathop {\unicode {x2A0F}}\limits }\) \(\newcommand {\cirfnint }{\mathop {\unicode {x2A10}}\limits }\) \(\newcommand {\awint }{\mathop {\unicode {x2A11}}\limits }\) \(\newcommand {\rppolint }{\mathop {\unicode {x2A12}}\limits }\) \(\newcommand {\scpolint }{\mathop {\unicode {x2A13}}\limits }\) \(\newcommand {\npolint }{\mathop {\unicode {x2A14}}\limits }\) \(\newcommand {\pointint }{\mathop {\unicode {x2A15}}\limits }\) \(\newcommand {\sqint }{\mathop {\unicode {x2A16}}\limits }\) \(\newcommand {\intlarhk }{\mathop {\unicode {x2A17}}\limits }\) \(\newcommand {\intx }{\mathop {\unicode {x2A18}}\limits }\) \(\newcommand {\intcap }{\mathop {\unicode {x2A19}}\limits }\) \(\newcommand {\intcup }{\mathop {\unicode {x2A1A}}\limits }\) \(\newcommand {\upint }{\mathop {\unicode {x2A1B}}\limits }\) \(\newcommand {\lowint }{\mathop {\unicode {x2A1C}}\limits }\) \(\newcommand {\bigtriangleleft }{\mathop {\unicode {x2A1E}}\limits }\) \(\newcommand {\zcmp }{\mathop {\unicode {x2A1F}}\limits }\) \(\newcommand {\zpipe }{\mathop {\unicode {x2A20}}\limits }\) \(\newcommand {\zproject }{\mathop {\unicode {x2A21}}\limits }\) \(\newcommand {\biginterleave }{\mathop {\unicode {x2AFC}}\limits }\) \(\newcommand {\bigtalloblong }{\mathop {\unicode {x2AFF}}\limits }\) \(\newcommand {\arabicmaj }{\mathop {\unicode {x1EEF0}}\limits }\) \(\newcommand {\arabichad }{\mathop {\unicode {x1EEF1}}\limits }\) \(\newcommand {\nicefrac }[3][]{\mathinner {{}^{#2}\!/\!_{#3}}}\) \(\require {mhchem}\) \(\newcommand {\toprule }[1][]{\hline }\) \(\let \midrule \toprule \) \(\let \bottomrule \toprule \) \(\def \LWRbooktabscmidruleparen (#1)#2{}\) \(\newcommand {\LWRbooktabscmidrulenoparen }[1]{}\) \(\newcommand {\cmidrule }[1][]{\ifnextchar (\LWRbooktabscmidruleparen \LWRbooktabscmidrulenoparen }\) \(\newcommand {\morecmidrules }{}\) \(\newcommand {\specialrule }[3]{\hline }\) \(\newcommand {\addlinespace }[1][]{}\) \(\newcommand {\LWRsubmultirow }[2][]{#2}\) \(\newcommand {\LWRmultirow }[2][]{\LWRsubmultirow }\) \(\newcommand {\multirow }[2][]{\LWRmultirow }\) \(\newcommand {\mrowcell }{}\) \(\newcommand {\mcolrowcell }{}\) \(\newcommand {\STneed }[1]{}\) \(\newcommand {\vect }[1]{\mathbf {#1}}\) \(\newcommand {\Efield }{\vect {E}}\) \(\newcommand {\Dfield }{\vect {D}}\) \(\newcommand {\Bfield }{\vect {B}}\) \(\newcommand {\Hfield }{\vect {H}}\) \(\newcommand {\rot }{\mathbf {\nabla }\times }\) \(\newcommand {\divg }{\mathbf {\nabla }\cdot }\) \(\newcommand {\grad }{\vect {\nabla }}\) \(\newcommand {\diff }[2]{\frac {\partial #1}{\partial #2}}\) \(\newcommand {\ddiff }[2]{\frac {\partial ^2 #1}{\partial #2^2}}\) \(\newcommand {\parttime }[1]{\frac {\partial {#1}}{\partial t}}\) \(\newcommand {\pparttime }[1]{\frac {\partial ^2{#1}}{\partial t^2}}\) \(\renewcommand {\phi }{\varphi }\) \(\renewcommand {\epsilon }{\varepsilon }\) \(\DeclareMathOperator {\const }{const}\) \(\DeclareMathOperator {\Div }{div}\) \(\DeclareMathOperator {\Rot }{rot}\) \(\DeclareMathOperator {\Grad }{grad}\) \(\DeclareMathOperator {\inv }{inv}\) \(\newcommand {\Laplasian }{\Delta }\) \(\renewcommand {\iiint }{\int }\) \(\renewcommand {\iint }{\int }\) \(\newcommand {\oiint }{\oint }\) \(\newcommand {\emf }{ℰ}\) \(\newcommand {\tikzmarknode }[2]{#2}\) \(\newcommand {\tikzmark }[1]{}\) \(\newcommand {\enquote }[1]{«#1»}\) \(\newcommand {\allowbreak }{}\) \(\newcommand {\mitlambda }{\lambda }\) \(\newcommand {\mitomega }{\omega }\) \(\newcommand {\mittheta }{\theta }\) \(\newcommand {\mitphi }{\varphi }\) \(\newcommand {\tcbhighmath }[1]{\boxed {#1}}\) \(\DeclareMathOperator {\sh }{sh}\) \(\DeclareMathOperator {\ch }{ch}\) \(\DeclareMathOperator {\tg }{tg}\) \(\DeclareMathOperator {\ctg }{ctg}\) \(\DeclareMathOperator {\arctg }{arctg}\) \(\DeclareMathOperator {\arcctg }{arcctg}\) \(\DeclareMathOperator {\cth }{cth}\) \(\DeclareMathOperator {\cosec }{cosec}\) \(\let \symsf \symsfup \) \(\def\Alpha{\unicode{x0391}}\) \(\def\Beta{\unicode{x0392}}\) \(\def\Gamma{\unicode{x0393}}\) \(\def\Digamma{\unicode{x03DC}}\) \(\def\Delta{\unicode{x0394}}\) \(\def\Epsilon{\unicode{x0395}}\) \(\def\Zeta{\unicode{x0396}}\) \(\def\Eta{\unicode{x0397}}\) \(\def\Theta{\unicode{x0398}}\) \(\def\Vartheta{\unicode{x03F4}}\) \(\def\Iota{\unicode{x0399}}\) \(\def\Kappa{\unicode{x039A}}\) \(\def\Lambda{\unicode{x039B}}\) \(\def\Mu{\unicode{x039C}}\) \(\def\Nu{\unicode{x039D}}\) \(\def\Xi{\unicode{x039E}}\) \(\def\Omicron{\unicode{x039F}}\) \(\def\Pi{\unicode{x03A0}}\) \(\def\Varpi{\unicode{x03D6}}\) \(\def\Rho{\unicode{x03A1}}\) \(\def\Sigma{\unicode{x03A3}}\) \(\def\Tau{\unicode{x03A4}}\) \(\def\Upsilon{\unicode{x03A5}}\) \(\def\Phi{\unicode{x03A6}}\) \(\def\Chi{\unicode{x03A7}}\) \(\def\Psi{\unicode{x03A8}}\) \(\def\Omega{\unicode{x03A9}}\) \(\def\alpha{\unicode{x1D6FC}}\) \(\def\beta{\unicode{x1D6FD}}\) \(\def\varbeta{\unicode{x03D0}}\) \(\def\gamma{\unicode{x1D6FE}}\) \(\def\digamma{\mathit{\unicode{x03DD}}}\) \(\def\delta{\unicode{x1D6FF}}\) \(\def\epsilon{\unicode{x1D716}}\) \(\def\varepsilon{\unicode{x1D700}}\) \(\def\zeta{\unicode{x1D701}}\) \(\def\eta{\unicode{x1D702}}\) \(\def\theta{\unicode{x1D703}}\) \(\def\vartheta{\unicode{x1D717}}\) \(\def\iota{\unicode{x1D704}}\) \(\def\kappa{\unicode{x1D705}}\) \(\def\varkappa{\unicode{x1D718}}\) \(\def\lambda{\unicode{x1D706}}\) \(\def\mu{\unicode{x1D707}}\) \(\def\nu{\unicode{x1D708}}\) \(\def\xi{\unicode{x1D709}}\) \(\def\omicron{\unicode{x1D70A}}\) \(\def\pi{\unicode{x1D70B}}\) \(\def\varpi{\unicode{x1D71B}}\) \(\def\rho{\unicode{x1D70C}}\) \(\def\varrho{\unicode{x1D71A}}\) \(\def\sigma{\unicode{x1D70E}}\) \(\def\varsigma{\unicode{x1D70D}}\) \(\def\tau{\unicode{x1D70F}}\) \(\def\upsilon{\unicode{x1D710}}\) \(\def\phi{\unicode{x1D719}}\) \(\def\varphi{\unicode{x1D711}}\) \(\def\chi{\unicode{x1D712}}\) \(\def\psi{\unicode{x1D713}}\) \(\def\omega{\unicode{x1D714}}\)

Словник термінів

Нижче зібрано терміни фізики плазми, які вживаються в книзі і не є звичними із загальної фізики. Кожен термін коротко пояснено й вказано місце, де його означено докладно; нових означень тут нема. Терміни розташовано за абеткою.

А

  • • Адіабатичне стискання — стискання, настільки швидке, що за період коливання електрон не встигає вилетіти з області стискання, \(kv_{Te}\ll \omega \) (§ 2.3).

  • • Адіабатичний інваріант — величина, що майже не змінюється, коли параметри системи міняються повільно порівняно з періодом руху; для гірації це магнітний момент \(\mu \), для відбиття між дзеркалами — подовжній інваріант \(J\) (розд. 3; § 3.6).

  • • Альвенівська хвиля — поперечна хвиля вздовж силових ліній, яку відновлює їхній натяг: \(\omega =k_\parallel v_A\), \(v_A=B_0/\sqrt {4\pi \rho _0}\); енергія йде лише вздовж \(\vect B_0\), густина не змінюється (§ 6.4).

Б

  • • Бананова орбіта — траєкторія захопленої частинки в токамаку в полоїдальній проєкції; радіальна ширина \(\Delta _b\sim q\,r_L/\sqrt \varepsilon \) (§ 9.8).

  • • Беззіткнювальна плазма — плазма, у якій для даного процесу зіткненнями можна знехтувати: за час процесу (період хвилі \(2\pi /\omega \)) частинка майже не встигає зіткнутися, \(\nu \ll \omega \), або довжина вільного пробігу набагато більша за розмір системи чи довжину хвилі. Це властивість процесу, а не плазми загалом (розд. 4). Тоді рівновага не підтримується зіткненнями, тому рідинний опис з одним \(\gamma \) та максвеллівський розподіл можуть не годитись: потрібна кінетика (наприклад, загасання Ландау).

  • • Безсилове поле — поле з \(\vect j\parallel \vect B\), тому \(\vect j\times \vect B=0\); рівновага за \(\beta \ll 1\) вимагає саме такого поля (розд. 5, с. (page for chapter 5)).

  • • Бета плазми \(\beta \) — відношення газокінетичного тиску до магнітного, \(\beta =8\pi p/B^2\); не є критерієм застосовності МГД, а показує, наскільки плазма деформує поле (§ 5.6).

  • • Бома–Гросса співвідношення — закон дисперсії ленгмюрівських хвиль із тепловою поправкою, \(\omega ^2=\omega _{pe}^2+3k^2v_{Te}^2\) (§ 2.3).

В

  • • Вироджений газ — газ, у якому температура нижча за енергію Фермі, \(T\lesssim E_F\), і розподіл частинок визначає квантова статистика (§ 1.7).

  • • Вістлер (свистяча хвиля) — низькочастотна гілка \(R\)-хвилі вздовж поля, \(\omega _{ci}\ll \omega \ll \omega _{ce}\), з дисперсією \(\omega \propto k^2\): високі частоти біжать швидше («свист» після блискавки) (§ 6.7).

  • • Власова рівняння — кінетичне рівняння беззіткнювальної плазми для функції розподілу \(f(\vect r,\vect v,t)\) із самоузгодженими полями (розд. 7).

  • • Вмороженість поля — властивість ідеально провідної плазми: магнітний потік крізь контур, що рухається разом із нею, зберігається (теорема Альвена); порушується скінченною провідністю та в тонких струмових шарах (розд. 5, с. (page for chapter 5)).

Г

  • • Гамова фактор — ймовірність тунелювання ядра крізь кулонівський бар’єр, що експоненційно зростає з енергією; разом із максвеллівським «хвостом» дає пік Гамова, який і задає температуру синтезу (§ 10.2).

  • • Гаряча, тепла й холодна плазма — назви моделей, що показують, наскільки істотний тепловий рух частинок для даного процесу, а не просто значення \(T\). У холодній плазмі тепловим рухом нехтують (\(kv_T\ll \omega \)); тоді \(\varepsilon =1-\omega _p^2/\omega ^2\) (§ 2.1). У теплій його враховують як малу поправку, наприклад \(3k^2v_{Te}^2\) у співвідношенні Бома–Гросса (§ 2.3). У гарячій він істотний, і потрібен кінетичний опис (загасання Ландау). У побуті «гаряча плазма» часто означає просто високотемпературну.

  • • Гідродинамічний опис — опис електронів як суцільного середовища з густиною, швидкістю й тиском, без стеження за окремими частинками (§ 2.3).

  • • Гілка дисперсійного рівняння — окремий розв’язок \(\omega (k)\) рівняння \(D(\omega ,k)=0\) зі своєю поляризацією: у незамагніченій плазмі поздовжня (ленгмюрівська) і поперечна (§ 2.2).

  • • Гірація — обертання зарядженої частинки по колу навколо силової лінії магнітного поля з циклотронною частотою \(\omega _c=|q|B/mc\) і ларморівським радіусом \(r_L=v_\perp /\omega _c\) (розд. 3, с. (page for chapter 3)).

  • • Гіротрон — потужний генератор НВЧ на електронах, що обертаються в сильному магнітному полі на циклотронній частоті; джерело \(140\) ГГц для ЕЦР-нагріву (ECRH) в токамаках (§ 6.7).

Д

  • • Двопотокова нестійкість — нестійкість двох потоків заряджених частинок (наприклад пучка в плазмі): коливання зростають, бо пучок віддає їм кінетичну енергію (§ 8.10).

  • • Дебаївська довжина \(\lambda _D\) — відстань, на якій екрановане поле заряду спадає в \(e\) разів; масштаб екранування (§ 1.4). Дорівнює відстані, яку електрон із тепловою швидкістю проходить за час \(\omega _{pe}^{-1}\) (§ 1.3).

  • • Дебаївська сфера — область радіуса \(\lambda _{De}\) навколо частинки; число частинок у ній \(N_D\) вимірює колективність (§ 1.5).

  • • Дебаївське екранування — перебудова плазми навколо заряду, внаслідок якої його поле експоненціально спадає на відстанях \(\gtrsim \lambda _D\) (§ 1.4).

  • • Динамо — самопідсилення магнітного поля рухом електропровідного середовища без зовнішнього джерела; діє, коли розтягування силових ліній течією переважає дифузію поля (\(R_m\gg 1\)) (§ 5.9).

  • • Діамагнетизм плазми — послаблення магнітного поля всередині плазми діамагнітним струмом \(j_\theta =c\,p'/B\), що виникає через градієнт тиску й гірацію частинок, хоча їхні ведучі центри нерухомі (§ 5.8).

  • • Діамагнітна петля — виток, що охоплює шнур; інтеграл його сигналу вимірює зміну потоку, а отже енергію плазми (§ 5.12).

  • • Діамагнітний дрейф — рух рідини поперек \(\vect B\) через градієнт тиску, \(\vect v_*=c\,\vect B\times \nabla p/(qnB^2)\); протилежний для іонів і електронів, хоча ведучі центри нерухомі (розд. 5, с. (page for chapter 5)).

  • • Діелектрична проникність плазми \(\varepsilon \) — коефіцієнт у зв’язку \(\vect D=\varepsilon \vect E\); для холодної плазми \(\varepsilon =1-\omega _p^2/\omega ^2\) (§ 2.1).

  • • Дрейф — повільний рух центра гірації поперек \(\vect B\) під дією сили \(\vect F\), \(\vect v_d=c\,\vect F\times \vect B/(qB^2)\); електричний \(\vect E\times \vect B\)-дрейф не залежить від заряду й маси, а градієнтний і дрейф кривини розводять іони й електрони (розд. 3).

  • • Дрейфові хвилі — повільні хвилі в замагніченій плазмі з градієнтом густини, \(\omega _*=k_yv_*\), \(v_*=cT_e/(eBL_n)\); їхня турбулентність зумовлює аномальний перенос (§ 8.13).

  • • Дрижання плазми — слабкі випадкові коливання густини заряду на власних частотах у плазмі, залишеній саму по собі; їх збуджує тепловий рух частинок (§ 2.3). Це образ, а не стандартний термін; строго — теплові флуктуації.

Е

  • • Енергетичний принцип — критерій стійкості рівноваги за знаком зміни потенціальної енергії \(\delta W\) при допустимих зсувах: рівновага стійка, якщо \(\delta W>0\) для всіх зсувів (§ 8.12).

Ж

  • • Жолобкова нестійкість — нестійкість, за якої силові трубки міняються місцями без згинання ліній; розвивається там, де градієнт тиску й кривина силових ліній спрямовані однаково («погана кривина») (§ 8.9).

З

  • • Загасання Ландау — передача енергії хвилі електронам із швидкістю, близькою до фазової, без зіткнень (§ 2.3; докладно — розд. 7.8).

  • • Закон дисперсії — зв’язок частоти хвилі з хвильовим числом, \(\omega (k)\) (§ 2.2).

  • • Замагнічена плазма — плазма, у якій частинка встигає зробити багато обертів між зіткненнями, \(\omega _c\gg \nu \), а ларморівський радіус малий порівняно з розміром неоднорідності поля, \(r_L\ll L\); рух поперек поля тоді пригнічений (розд. 3). У незамагніченій плазмі магнітним полем можна знехтувати.

  • • Замикання системи рівнянь — додаткові рівняння (стану, закон Ома), що обривають ланцюжок рівнянь для \(\rho \), \(\vect v\), \(p\) і роблять систему замкненою (розд. 5, с. (page for chapter 5)).

  • • Запалювання — режим, коли нагрівання \(\alpha \)-частинками синтезу покриває втрати енергії, \(P_\alpha \ge P_L\); тоді реакція самопідтримна (розд. 10).

  • • Запас стійкості \(q\) — число тороїдальних обходів силової лінії за один полоїдальний, \(q=rB_\varphi /(RB_\theta )\); шир \(s=(r/q)\,dq/dr\) стабілізує збурення (§ 9.7).

  • • Захоплена частинка — частинка в токамаку, що відбивається від зони сильного поля й не обходить усю магнітну поверхню; частка таких частинок \(\sim \sqrt {\varepsilon }\) (§ 9.8).

  • • Збурення — будь-що, що виводить плазму з рівноваги: зовнішнє (антена, пучок, хвиля) або власне (тепловий рух частинок) (§ 1.3).

  • • Зонд Ленгмюра — малий електрод у плазмі; за вольт-амперною характеристикою знаходять \(T_e\), \(V_p\) і \(n\) (§ 1.8).

  • • Зсув Шафранова — зсув магнітних поверхонь плазмового тора до зовнішньої стінки, \(\Delta \sim (a^2/R)(\beta _p+l_i/2)\) (§ 9.9).

І

  • • Ідеальна МГД — МГД з нехтовним опором, у якій \(\vect E+\vect v\times \vect B/c=0\) і поле вморожене в плазму (розд. 5, с. (page for chapter 5)).

  • • Ідеальна плазма (слабкозв’язана) — плазма з \(\Gamma \ll 1\) (еквівалентно \(N_D\gg 1\)), де кулонівська енергія сусідів мала порівняно з тепловою (§ 1.6). Не означає відсутності колективних ефектів.

  • • Інерційне утримання — утримання плазми її власною інерцією за час розльоту \(\sim R/c_s\) без магнітного поля; основа лазерного синтезу (розд. 10).

  • • Інкремент \(\gamma \) — уявна частина частоти, \(\omega =\omega _r+i\gamma \): швидкість експоненційного зростання амплітуди збурення при \(\gamma >0\) (розд. 8).

  • • Іонно-звукова хвиля — звук у беззіткнювальній плазмі: електрони ізотермічні, іони дають інерцію, \(\omega ^2=k^2c_s^2/(1+k^2\lambda _{De}^2)\); існує за \(T_e\gg T_i\) (§ 6.2).

К

  • • Квазінейтральність — рівність сумарних зарядів електронів та іонів на масштабах \(\gg \lambda _D\); локальні відхилення можливі (§ 1.3).

  • • Кінк-нестійкість — гвинтове згинання шнура зі струмом; обмежує струм токамака умовою \(q(a)>1\) (критерій Крускала–Шафранова) (§ 9.6).

  • • Колективність — властивість плазми, коли поле створюють і відчувають одночасно багато частинок; умова \(N_D\gg 1\) (§ 1.5).

  • • Критерій Бома — умова входу іонів у шар біля стінки: \(u_0\ge c_s=\sqrt {T_e/m_i}\) (§ 1.8).

  • • Критична концентрація \(n_{\text {кр}}\) — концентрація, при якій плазмова частота дорівнює частоті хвилі, \(\omega =\omega _p\) (§ 2.5).

Л

  • • Ларморівський радіус \(r_L=v_\perp /\omega _c\) — радіус кола, яким частинка обертається навколо силової лінії; його мала величина порівняно з масштабом поля означає замагніченість (розд. 3).

  • • Ленгмюрівські хвилі — поздовжні електростатичні хвилі в плазмі; у теплій плазмі їхня частота залежить від \(k\) (§ 2.3).

  • • Лоусона критерій — умова синтезу в сучасному формулюванні: потрійний добуток \(nT\tau _E\gtrsim 3\times 10^{15}\) кеВ\(\cdot \)с\(\cdot \)см\(^{-3}\) для D–T (розд. 10).

М

  • • Магнітна гідродинаміка (МГД) — опис плазми як однієї провідної рідини в магнітному полі; виводиться з двох рідин для процесів із \(L\gg r_{Li}\) та \(\omega \ll \omega _{ci}\) (розд. 5, с. (page for chapter 5)).

  • • Магнітне дзеркало — область зростаючого поля, що відбиває частинки з достатнім пітч-кутом; частинки в конусі втрат, \(\sin \theta <\sqrt {B_{\min }/B_{\max }}\), вилітають (§ 3.5).

  • • Магнітне число Рейнольдса \(R_m\) — відношення конвекції поля до його дифузії, \(R_m=4\pi \sigma Lv/c^2\); за \(R_m\gg 1\) поле вморожене (розд. 5, с. (page for chapter 5)).

  • • Магнітний момент \(\mu =mv_\perp ^2/2B\) — адіабатичний інваріант гірації; зберігається при повільній зміні поля (розд. 3).

  • • Магнітний тиск і натяг — дві частини магнітної сили: тиск \(B^2/8\pi \) діє поперек поля, натяг вздовж викривлених силових ліній створює силу \(B^2/4\pi R_c\) на одиницю об’єму (розд. 5, с. (page for chapter 5)).

  • • Магнітні поверхні — вкладені поверхні, на яких \(p=\mathrm {const}\) і на яких лежать силові лінії рівноважного поля (§ 5.6).

  • • Магнітозвукові хвилі — стисливі хвилі в замагніченій плазмі, відновлювальна сила яких — тиск плазми й магнітний тиск: швидка (тиски діють у фазі) і повільна (в протифазі) (§ 6.5).

  • • Максвеллівський розподіл — рівноважний розподіл частинок за швидкостями, \(f\propto \exp (-mv^2/2T)\); лише для нього визначена температура (розд. 7).

Н

  • • Нейтральні частинки (атоми й молекули) — незаряджені компоненти частково іонізованого газу, концентрація \(n_n\) (§ 0.1).

  • • Неокласичний перенос — перенос у тороїдальній плазмі з урахуванням захоплених частинок: бананові орбіти збільшують крок блукання й перенос перевищує класичний (§ 9.8).

  • • Нерівноважна (двотемпературна) плазма — плазма, у якій електрони й іони мають різні температури, \(T_e\neq T_i\) (у газових розрядах зазвичай \(T_e\gg T_i\)) (§ 1.2).

  • • Нестійкість — зростання малого збурення рівноваги, \(\gamma >0\); джерелом є вільна енергія рівноваги (розд. 8).

  • • Низькотемпературна й високотемпературна плазма — умовний поділ за температурою: \(T\lesssim 10\) еВ (\(\lesssim 10^5\) К), типово розряди, іоносфера; і \(T\gtrsim 100\) еВ (\(\gtrsim 10^6\) К), потрібна для термоядерного синтезу (§ 0.1). Не плутати з «холодною» і «гарячою» плазмою в моделях (див. «Гаряча, тепла й холодна плазма»).

П

  • • Параметр зв’язку \(\Gamma \) — відношення кулонівської енергії сусідніх частинок до теплової, \(\Gamma =e^2/(aT)\) (§ 1.6).

  • • Пашена закон — залежність напруги пробою газу від добутку тиску на міжелектродну відстань \(pd\); має мінімум (§ 11.2).

  • • Передшар — слабко неквазінейтральна область перед дебаївським шаром, де іони прискорюються до швидкості Бома; падіння потенціалу в ній \(\approx T_e/2e\) (§ 1.8).

  • • Пересполучення силових ліній — зміна топології магнітного поля: у тонкому струмовому шарі, де вмороженість порушується скінченною провідністю чи іншими доданками закону Ома, лінії розриваються й зростаються по-новому; перетворює магнітну енергію на теплову й кінетичну (§ 5.10).

  • • Пінч-ефект — стискання струмового каналу власним магнітним полем (паралельні струми притягуються); \(z\)-пінч і \(\theta \)-пінч (розд. 9).

  • • Пітч-кут \(\theta \) — кут між швидкістю частинки й напрямком магнітного поля; визначає, чи буде частинка відбита дзеркалом (§ 3.5).

  • • Плаваючий потенціал \(\varphi _f\) — потенціал ізольованого тіла в плазмі, за якого потоки електронів та іонів на нього однакові; відносно плазми від’ємний (§ 1.8).

  • • Плазмова частота \(\omega _p\) — частота власних коливань електронів відносно іонів; задає час відновлення квазінейтральності (§ 1.3).

  • • Плазмові коливання — коливання електронного компонента відносно нерухомих іонів на частоті \(\omega _p\) (§ 1.3).

  • • Поздовжня хвиля — хвиля, у якій \(\vect E\parallel \vect k\); у холодній плазмі \(\varepsilon =0\) (§ 2.3).

  • • Поперечна хвиля — електромагнітна хвиля, у якій \(\vect E\perp \vect k\); в плазмі \(\omega ^2=\omega _p^2+c^2k^2\) (§ 2.2).

  • • Пробій газу — перехід газу в провідний стан внаслідок лавинної іонізації електронами (механізм Таунсенда); напруга пробою — за законом Пашена (§ 11.2).

  • • Пробний заряд — малий заряд, внесений у плазму, щоб дослідити її відгук; будь-яка частинка плазми для решти є пробною (§ 1.4).

Р

  • • Резонанс хвилі — частота (або напрям поширення), при якій показник заломлення \(N\to \infty \): довжина хвилі \(\to 0\), і хвиля віддає енергію частинкам. Приклади: ЕЦР (\(\omega =\omega _{ce}\)), ІЦР (\(\omega =\omega _{ci}\)), верхній гібридний \(\omega _{UH}\) (§ 6.7). Протилежне до відсікання.

  • • Рівновага Саха — рівновага між іонізацією та рекомбінацією, що задає ступінь іонізації залежно від \(T\) і \(n\) (§ 1.1).

  • • Роговського пояс — рівномірно навита котушка, що охоплює струм; інтеграл її сигналу пропорційний струму (§ 5.12).

С

  • • Сильнозв’язана плазма — плазма з \(\Gamma \gtrsim 1\), ближча до рідини, ніж до газу (§ 1.6).

  • • Скін-шар — поверхневий шар, у який електромагнітне поле проникає на глибину \(\delta \) (§ 2.1, § 2.4).

  • • Слабоіонізована й повністю іонізована плазма — розрізняють за ступенем іонізації \(\alpha =n_e/(n_e+n_n)\): у слабоіонізованій нейтральних частинок багато, і заряджені частинки зіштовхуються здебільшого з ними; у повністю іонізованій (\(\alpha \to 1\)) домінують кулонівські зіткнення між зарядженими частинками (§ 1.1).

  • • Стеларатор — тороїдальна пастка, де закрутку силових ліній створюють зовнішні гвинтові котушки, а струму в плазмі нема (§ 9.7).

Т

  • • Токамак — тороїдальна магнітна камера для утримання гарячої плазми струмом у самій плазмі та зовнішніми котушками (§ 0.1).

  • • Томсонівське розсіяння — розсіяння лазерного випромінювання на вільних електронах; ширина спектра дає \(T_e\), інтенсивність — \(n_e\) (§ 7.10).

  • • Тройона межа — емпірична межа \(\beta _{\max }[\%]=\beta _N\,I[\text {МА}]/(a[\text {м}]\,B[\text {Тл}])\), \(\beta _N\approx 2{,}8\), за якою токамак втрачає стійкість за тиском (§ 9.9).

Ф

  • • Функція розподілу \(f(\vect r,\vect v,t)\) — густина частинок у фазовому просторі; з її моментів отримують густину, швидкість і температуру (розд. 7).

Ц

  • • Циклотронна частота \(\omega _c=|q|B/mc\) — частота обертання частинки навколо силової лінії (розд. 3).

Ч

  • • Частота відсікання — частота, нижче якої хвиля в плазмі не поширюється; для електромагнітних хвиль це \(\omega _p\) (§ 2.2). У замагніченій плазмі відсікань кілька, зокрема \(\omega _R\) і \(\omega _L\) (§ 6.7).

  • • Частота зіткнень \(\nu \) — ефективна частота, з якою електрон втрачає імпульс унаслідок зіткнень (§ 2.4).

Ш

  • • Шар (біля стінки, зонда) — область завтовшки \(\sim \lambda _D\), де квазінейтральність порушена (§ 1.8).

  • • Шуба — образна назва дебаївської хмари заряду протилежного знака навколо частинки (§ 1.4). Не стандартний термін.